Небо, повне зірок - Олег Євгенович Авраменко

— Авжеж, твоя правда, кеп, — неквапно відповіла вона, відволікшись від свого терміналу. — Проте подив викликає не сам факт наявності розвинених і відсталих країн, а відсутність регіонального розмежування між ними. В усі періоди історії Землі високорозвинені держави не були розкидані по всій планеті, а утворювали цілісні територіальні ґрупи. На цій же планеті картина більше схожа на шахову дошку — чорне, біле, чорне, біле. І це ще не найдивніше. Я тут аналізувала отримані матеріали і виявила цілу низку анахронізмів. Не в сенсі чогось застарілого, а навпаки — занадто проґресивного, що помітно випереджає технічний рівень тутешньої цивілізації.

— А саме? — зацікавився Лопес.

— От, приміром, автомобілі, сер. З нашого погляду вони всі примітивні й незграбні. Проте є серед них невелика кількість машин, що відрізняються від решти так само разюче, як наш „Гермес” від „Ковчега”. — Сьюзан вивела на свій екран зображення й ретранслювала його в рубку корабля. — Порівняйте ці два авта. Обоє на вигляд новісінькі, але те, що ліворуч, вже за своїм зовнішнім дизайном справляє враження значно досконалішого в технічному плані. А тепер подивимося на них у роботі. — Картинки зарухалися. — Перша машина бере розгін майже з місця, їде набагато швидше, але її хід рівний і плавний, вона краще маневрує, а її гальмівна система забезпечує швидку і водночас м’яку зупинку, без найменшого сіпання.

— Так, — погодився Лопес, — різниця відчувається. Проте це може бути ексклюзивна модель, надзвичайно дорога, призначена лише для найзаможніших клієнтів.

— Що для найзаможніших, це безумовно. Таких автомобілів дуже мало. І самої ексклюзивності тут недостатньо. Реалізація технічних рішень, втілених у цю модель, потребує вищого рівня виробництва. А це — якісний стрибок усієї промисловості. Схожа ситуація і з літаками. На жаль, я не встигла скласти порівняльну таблицю, але ми всі бачили, що тут літають як примітивні „етажерки”, так і вельми симпатичні двомоторні машини з обтічним корпусом і складної форми крилами, спроектованими за всіма правилами аеродинаміки.

— Стосовно літаків, я звернула на це увагу, — сказала Краснова, не озираючись; вона керувала шатлом, тримаючи його на висоті двадцяти кілометрів — цілком достатній, щоб нас не могли помітити знизу. — І ще дивувалася, чому вони досі експлуатують цей брухт, якщо вже вміють будувати більш-менш пристойні машини.

— Для них це не брухт, старпоме. „Етажерки” цілком відповідають тутешньому технічному рівню. А от „більш-менш пристойні” літаки значно перевершують цей рівень. І аеродроми в деяких містах аж надто великі, з набагато більшою пропускною спроможністю, ніж потрібно зараз і протягом найближчих десятиліть. — Сьюзан прокашлялася. — Є й інші приклади, крім автомобілів та літаків. Дуже розвинена гірничовидобувна й переробна промисловість — непропорційно до інших галузей економіки. Звичайно, ви можете сказати, що я надміру захопилася паралелями з нашим минулим і не враховую місцевої специфіки. Тоді як вам сподобається це?

Вона вивела на екран нову картинку, і я миттю почервонів. Близько години тому, коли ми пролітали над великим містом, я возився з бортовим телескопом у пошуках чогось цікавого і випадково зазирнув у внутрішній дворик однієї розкішної вілли. Там, біля басейну, засмагала в шезлонзі молода, дуже приваблива й цілком гола дівчина, і я не втримався від спокуси трохи попідглядати за нею.

Втім, Сьюзан цікавила не відсутність одягу на дівчині. Вона зробила стоп-кадр і сказала:

— Зверніть увагу: панночка в навушниках. У маленьких навушниках, а не в здоровенних, що затуляють усі вуха. Але не зупинятимуся на таких дрібницях. Важливіше інше — навушники під’єднані до невеликого предмета на столі. Він стоїть торцем, тож нам залишається тільки гадати, що то таке — радіоприймач чи програвач. Та це й не має значення. Головне, що він малих розмірів, і від нього не тягнеться дріт зовнішнього живлення. Отже, пристрій не може бути ламповим, він як мінімум працює на напівпровідниках. А це вже нова доба в техніці. На Землі перші транзистори з’явилися лише після атомних бомб.

— Справді цікаво, — промовив Лопес. — Останній ваш приклад видається мені переконливішим, ніж з автомобілями та літаками. Гм… Тепер, схоже, ясно, що сталося з пасажирами „Ковчега”. Майже чотириста років тому вони інфільтрувалися в тутешнє суспільство, а їхні нащадки зараз займають провідне становище в промислово розвинених країнах.

З усього було видно, що Сьюзан не згодна з адміралом, проте заперечити нічого не встигла, оскільки її випередила Краснова:

— А ось, якщо не помиляюся, одна з тих ексклюзивних машин. Прямісінько під нами. Нíчого сказати, хвацько мчить по ґрунтовці! Ще чого доброго… Ой!..

Я глянув на екран телескопа якраз тієї миті, коли яскраво-червона машина з тонованими вікнами на великій швидкості буквально злетіла на пригорок, а при спуску втратила зчеплення з дорогою, її знесло на узбіччя, там вона перекинулась і залишилася лежати догори дриґом.

— Чорт! — вилаявся Йосідо. — Зараз вибухне. Ці авта на бензині…

— Як правило вибухають лише в старих історичних фільмах, — зауважила Сьюзан. — Але цій машині вибух ні за яких обставин не загрожує. Зараз чітко видно, що вона не має вихлопної труби, а отже, її двигун — електричний.

— Ради Бога! — озвався я роздратовано. — Яка різниця, електричний двигун чи бензиновий! На наших очах люди потрапили в аварію, а поблизу немає нікого, хто міг би допомогти їм… якщо вони ще живі. — І я наказав Красновій: — Йдемо на зниження, Ольго. Ми мусимо надати постраждалим допомогу.

— Виконую, кеп, — відповіла вона і, не зволікаючи жодної секунди, поклала шатл у круте піке.

— Ви вважаєте це необхідним, капітане? — пролунало запитання від Лопеса.

— Безперечно, адмірале. Не кажучи вже про моральні міркування, це буде гарним початком контакту. Адже люди на машині напевно належать до місцевого істеблішменту, з яким нам і доведеться мати справу. Головне, щоб вони вціліли.

— Тільки будьте обережні. Якщо