Українська література » Фантастика » Небо, повне зірок - Олег Євгенович Авраменко

Небо, повне зірок - Олег Євгенович Авраменко

Читаємо онлайн Небо, повне зірок - Олег Євгенович Авраменко
обійняти їх і розцілувати.

На пульті заблимав вогник виклику. Я негайно ввімкнув зовнішній зв’язок, і на екрані виникло задоволене Лопесове обличчя.

— Еріку, негіднику! — сварливо промовив він. — І ти хотів позбавити мене цього! Хотів забрати в мене право першим побувати в іншій галактиці!

— Я радий, що не вийшло, — відповів я щиро.


Розділ 11
Несподівана знахідка

Про деталі цього нічного інциденту я вирішив промовчати і решті членів команди повідомив лише те, що адмірал Лопес здійснив на шатлі тунельний перехід до Шамбали-74 і без жодних пригод повернувся назад. Так само я записав і в корабельному журналі, проте після тривалих роздумів таки розповів Красновій, як було насправді. Я вважав неетичним приховувати від свого старшого помічника, на які витівки здатні Йосідо й Марсі.

— Та будь-хто з нас на їхньому місці вчинив би так само, — зауважила вона, нітрохи не вражена моєю розповіддю. — І взагалі, кеп, усе це мелодрама. Мені й так було ясно, що тунелі цілком безпечні. Адже очевидно, що Мережа Світів призначалася для масової міґрації людей. Інакше не було сенсу її створювати.

— А звідки така впевненість, що творці Мережі були людьми? — запитав я.

Вона недбало стенула плечима.

— Не скажу, що впевнена. Радше я затято вірю в це. Просто тому, що не хочу зустрітися… ну, приміром, із розумними ящірками. Або з чимось ще гіршим.

Наступні два дні ми продовжували активно досліджувати тунелі, і в третій сотні виявили один, що вів до планети, розташованої зовсім недалеко порівняно з іншими — у сусідній галактиці Трикутника. Це дозволяло сподіватися, що рано чи пізно ми виявимо бодай одну планету, яка разом з Шамбалою-1 знаходиться в нашій Галактиці. А що таких планет існує чимало, ніхто з нас не сумнівався.

З другого дня до роботи долучився й шатл. Щоправда, нові тунелі, як і раніше, ми розвідували з допомогою зондів, а дослідницьку ґрупу на шатлі відправляли лише до світів, що становили особливий інтерес. Наприклад, до тієї ж Шамбали-251 у Туманності Трикутника — було просто захопливо побачити нашу Галактику зі сторони. Її знімки, перші реальні, а не змодельовані комп’ютером, становили величезну наукову й пізнавальну цінність.

Паралельно з цим ґеосканери „Гермеса” ретельно досліджували планетарну кору Шамбали-1 у пошуках будь-яких слідів розумної діяльності. Особисто я не покладав на це жодних надій і тим більше був здивований, коли наприкінці третього дня, буквально на самій поверхні, всього лиш під п’ятиметровим шаром вулканічного пилу, ґеосканери виявили щось підозріло схоже на уламки невеличкого космічного апарата.

І мені, й Лопесові дуже хотілося відбути до місця знахідки, проте шатл з Красновою, Марсі, Ґамбаріні та Морено якраз був у польоті, тож хоч-не-хоч довелося доручити цю справу їм. А нам з адміралом залишалося хіба спостерігати за перебігом розкопок по відеозв’язку з рубки керування.

Коли з максимальною обережністю уламки було видобуто на поверхню, стало ясно, що це ніякий не артефакт стародавньої цивілізації, а цілком земний (тобто, зроблений людьми) орбітальний бакен застарілої конструкції. На одному з фраґментів його обшивки навіть частково збереглося маркування: „E……AR…A…2”, і тут не треба було мати видатних криптолоґічних здібностей, аби розшифрувати це як „EL ARCA - 2”, тобто, в перекладі з іспанської, „КОВЧЕГ-2”.

— Хай мені чорт! — зачудовано промовив Йосідо, що разом з нами спостерігав за розкопками. — Щиро кажучи, я був упевнений, що цей антикваріат застряг уже біля першої зорі зі свого списку. Аж на тобі — дістався сюди! Фантастика!

Цілком захоплені відкриттям Мережі Світів, ми практично забули про другий „Ковчег”, він перестав нас цікавити. А якщо й заводили про нього мову, то нітрохи не сумнівалися, що до „Шамбали-1” він не долетів. Утім, Штерн кілька разів був згадував про надповільний гіпердрайв і можливість самостійного поповнення запасів палива — але робив це радше за інерцією, без найменшого ентузіазму. А Лопес узагалі мовчав з цього приводу, і лише зараз, після виявлення бакена, він зауважив:

— Тепер я не думаю, що „Ковчег” дотримувався свого маршруту. Найпевніше, він одразу полетів сюди. А список з тринадцяти систем склав винятково для першого „Ковчега”, щоб перевірити його на тямущість. Але той нічого не збагнув.

Вочевидь, бакен обертався довкола Шамбали-1 по стаціонарній орбіті, проте потім щось трапилося — може, в нього влучив дрібний метеорит, а може, стався збій у роботі автоматики, — і в результаті він упав на планету. Завдяки термічно стійкій обшивці й розрідженій атмосфері, бакен не згорів при падінні, але від удару розбився на частини. Його блок пам’яті зазнав відчутних пошкоджень, тож нашим фахівцям з електроніки, Йосідо та Ґамбаріні, довелося добряче попрацювати, щоб видобути зі зруйнованих кристалів інформацію, залишену ІКСом „Ковчега-2”. На щастя, вона була багаторазово продубльована, і хоча з кожної копії вціліло не більше кількох відсотків, у кінцевому підсумку вдалося відновити її до останнього біта.

Повідомлення призначалося для першого „Ковчега” й містило детальний звіт про дослідження вічок-порталів. Цікаво, що ІКС висунув ту саму гіпотезу, що і я в бесіді з Йосідо та Марсі — про вибух Супернової і про те, що внаслідок катастрофи було знищено всю цивілізовану частину Мережі Світів (він використовував таку ж назву, як і ми, разом з термінами „тунелі” й „портали”, що зайвий раз свідчило про їхню самоочевидність).

А на завершення було сказано:

Я не полишаю надії встановити контакт з нащадками творців Мережі Світів, які зберегли знання своїх предків. Для збільшення ймовірності цієї зустрічі я вирішив облаштувати постійну базу на планеті Едем-1068 (див. карти); коли зустрінемося, ти зрозумієш, на чому ґрунтуються мої очікування. Також мушу з прикрістю констатувати, що мені доведеться частково порушити свої зобов’язання і розморозити певну кількість пасажирів, оскільки в процесі тривалого дослідження Мережі Світів я майже вичерпав бортові запаси водню та дейтерію, а поповнити їх самостійно не маю можливості…

(„Отак!” — сказав я зніяковілому Штерну.)

Відгуки про книгу Небо, повне зірок - Олег Євгенович Авраменко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: