Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх

бирає колективи надзвичайно прискіпливо. Зате, коли зійдуться на Співочому

полі найкращі, то спів їх опановує все твоє єство, а душа підноситься до небес.

Зведений багатотисячоголосий хор звучить як добре настроєний інструмент,

вражає дивовижним ритмічним, динамічним і тембральним ансамблем, ви-

тонченістю у фразуванні, проникливістю і глибинністю в драматургії. Все це

до сліз хвилює та заворожує красою. Тільки у такий момент можеш збагнути,

чому балтійські народи таке велике значення надавали і надають Святам пісні,

чому їхні представники ще тоді, в радянські часи, неодноразово повторювали:

«Це єдина можливість, коли ми можемо бути разом».

Не менш хвилюючим був ще й той момент, коли президент Латвії, від-

криваючи свято, проголошувала разом з усіма присутніми на Співочому полі

клятву, в якій давали обітницю бути вірними своїй Батьківщині, рідному краю,

його культурі, мові, традиціям. Завершувалася ця присяга словами: ніщо не

може стояти нам на перешкоді, ми здолаємо всі труднощі і обов’язково пере-

можемо. Ця висока патетика звучала як молитва всього народу і проймала уми

і серця всіх, хто був свідком дійства. Наш колектив був заворожений. Чудовий

приклад високого патріотизму латвійців підіймав творчий дух, кликав до праці

на благо рідного мистецтва. Ми отримали надзвичайно потужний заряд по-

зитивної енергетики. Повернувшись на такому піднесенні до рідного Львова,

22

Зиновій ДЕМЦЮХ

ще з більшим завзяттям приступили до творчої роботи. Нам належало добре

підготуватися до з’їзду «Українська молодь – Христові», на який отримали за-

прошення.

У зверненні ієрархії Української Греко-Католицької Церкви до молоді

підкреслювалося: «Наш з’їзд «Українська молодь – Христові» відновлює у

Львові традицію, започатковану 1933 року під патронатом Слуги Божого Ми-

трополита Андрея Шептицького. Це нагода для всіх зустріти Христа і відпо-

вісти на його поклик любити Бога і ближнього. Нехай Дух Божий виллється

до нас, щоб ми пізнавали християнську благовість і втілення її в нашій багатій

українській християнській культурі і благочесті. Сьогодні, після довгого лихо-

ліття, видніє перед нашою молоддю дорога до Христа і Його Церкви».

Урочисте відкриття з’їзду відбулося 8 вересня 1990 року на стадіоні

«Україна». Після вітального слова Митрополита Володимира Стернюка від-

правлено Архієрейську Божественну Літургію. По її закінченні розпочався

концерт сучасної духовної музики і молитва за український народ. Програмою

з’їзду, який тривав п’ять днів, були передбачені виступи провідних львівських

хорових колективів. Так, «Дударик» давав концерт духовної музики у Музеї іс-

торії релігії, заслужена хорова капела «Трембіта» – концерт духовної музики,

присвячений 6-й річниці з дня смерті Патріарха Йосифа Сліпого у концертному

залі імені С. Людкевича (Львівської філармонії). Наш колектив разом з хорами

«Легенда» та «Гомін» виступив з великим концертом 10 вересня у залі обласної

філармонії. У рамках з’їзду 11 вересня 1990 року в актовій залі університету

імені Івана Франка відбувся вечір поезії Ігоря Калинця. На урочистому закрит-

ті з’їзду 12 вересня біля пам’ятника Маркіянові Шашкевичу співала Державна

заслужена хорова капела «Думка» з Києва.

Молодіжний християнський форум завершився, але не припинили ре-

лігійно-просвітницьку роботу душпастирі, які прибули на з’їзд з усіх куточків

світу. Протягом тривалого часу відбувалися численні зустрічі з учнівською і

студентською молоддю, різними молодіжними колективами і організаціями.

Особливу активність проявили священики чину отців селезіян, основним мі-

сійним покликанням яких є робота з молоддю.

Запам’яталася одна із таких зустрічей, що проходила у великому залі

Політехнічного інституту (тепер – університет «Львівська політехніка»). До

студентів та викладачів цього навчального закладу прийшов єпископ з Арген-

тини Андрій Сапеляк, який після десятиліть еміграції повернувся в Україну.

Усі з величезною цікавістю слухали змістовний виступ Владики, а потім він

відповів на численні запитання. Завершилося це велелюдне зібрання концер-

том за участю хорової капели «Антей» та інших творчих колективів. Більшість

творів, які прозвучали на цьому концерті, були із духовної скарбниці нашого

народу, ввійшли до репертуару хорів у час українського національного відро-

дження.

1990-й рік для нашого колективу ознаменувався ще однією важливою

подією – участю в урочистому відкритті пам’ятника класикові української літе-

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

23

ратури Маркіяну Шашкевичу та музею «Русалки Дністрової», що розмістився

у відреставрованій пам’ятці архітектури XVIII століття дзвіниці Святодухів-

ської церкви на вулиці Коперніка, 36 у Львові. Виготовлення пам’ятника і рес-

таврація пам’ятки архітектури під музей проведені за кошти Львівської облас-

ної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури,

зібрані громадянами спеціально для цієї мети. Автори пам’ятника – скульпто-

ри Дмитро Крвавич, Микола Посікіра, архітектори – Віталій Дубина, Михайло

Федик.Урочисте відкриття пам’ятника та музею відбулося 15 вересня 1990 року.

Освячення (пам’ятника та музею) супроводжувалось «Молитвою за Україну»

М. Лисенка у виконанні хору «Антей». Вступне слово виголосив голова прав-

ління Львівської організації Спілки письменників України Роман Лубківський.

Відкрили пам’ятник Дмитро Павличко, поет, народний депутат СРСР та Укра-

їни, Богдан Бойчук, поет (США), Дмитро Крвавич, народний художник Украї-

ни, автор пам’ятника, Борис Возницький, директор картинної галереї. Під час

відкриття пам’ятника пролунав «Вічний революціонер» М. Лисенка (на слова

Івана Франка) у виконанні нашого колективу.

Згодом до слова були запрошені В’ячеслав Чорновіл, голова обласної

Ради народних депутатів першого демократичного скликання, Михайло Ша-

лата, професор Дрогобицького педагогічного інституту імені І. Франка, Віра

Вовк, поетеса з Бразилії, лауреат Міжнародної премії імені І. Франка 1990

року, Богдан Рубчак, поет (США), Яр Славутич, поет і перекладач з Канади,

Дмитро Павличко, поет і громадський діяч. Актор театру імені М. Заньковець-

кої С. Максимчук прочитав «Великі роковини» І. Франка. Між виступами хор

«Колос» з шашкевичівського краю виконав пісню Л. Калитина на слова М.

Шашкевича «Підлисся».

Після подяки і заключного слова Р. Лубківського пролунав шевченків-

ський «Заповіт» (обробка Л. Ревуцького), який ми співали з особливим