Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

13

бліках (а тепер – суверенних державах) на державному рівні приділяється дуже

серйозна увага хоровому мистецтву, адже відповідальні державні чиновники

давно усвідомили велике його значення у самоідентифікації та об’єднанні на-

ції.

Камерний хор «Рітавейш» було створено 1979 року. Він неодноразово

завойовував перші місця в районних і зональних оглядах художньої народної

творчості. В 1980 і 1985 роках брав активну участь у Святах пісні Латвії. Мав

друзів у Польщі, Вірменії, Естонії, Литві. Перед початком концерту обидва ди-

ригенти (хору «Рітавейш» і «Антея») запалили свічки на підсвічнику як символ

єдності і дружби двох народів, незгасимого творчого горіння і вічної любові до

хорового мистецтва, яке сприяє духовній досконалості людини.

Програма концерту складалася з творів західної класики, латиських на-

родних пісень, творів сучасних композиторів. Найбільший успіх випав на долю

латиських народних пісень, а також виконання рок-ораторії молодого латись-

кого композитора Атварса Сирмайса. По закінченні виступу гостей президент

хору «Антей» Микола Лазуркевич від імені присутніх подякував нашим новим

друзям за щедрий дарунок високомистецького виконання музичних творів.

Наступного дня (3 червня 1989 року) колектив «Антея» разом з побра-

тимами із Риги вирушив до м. Дрогобича, щоб зустрітися зі знаменитим камер-

ним хором «Легенда» та її славним диригентом Ігорем Циклінським (згодом

маестро став заслуженим діячем мистецтв України). Того ж дня у приміщенні

недавно відкритого музею релігії і мистецтв відбувся великий концерт за учас-

тю трьох хорових колективів, що перетворився у свято єднання і дружби двох

близьких за духом народів. Особливо піднесеним і зворушливим був фінал,

коли три хорових колективи разом заспівали латиську народну пісню в обробці

А. Юряна «Вій, вітерець» та українську народну пісню в обробці С. Людкевича

«Сонце ся сховало». Цей концерт ще раз продемонстрував той факт, що хорове

виконання – акт духовний, який об’єднує людей, нації, сприяє взаємопорозу-

мінню і взаємозбагаченню національних культур.

Завдяки активній концертній діяльності й високій виконавській май-

стерності хор «Антей» набував все більшої популярності і визнання. Його ста-

ли запрошувати на відзначення урочистих дат, святкових подій, інших заходів. І

наш колектив завжди з повагою ставився до таких ініціатив, толерантно на них

відгукувався. Так, 8 червня 1989 року хор виступав з концертом у приміщен-

ні Львівської обласної організації українського товариства охорони пам’яток

історії та культури, де під патронатом Західного наукового центру АН УРСР,

Інституту суспільних наук АН УРСР і Львівської організації Спілки письмен-

ників України відбувався науковий симпозіум «Т. Шевченко і українська на-

ціональна культура» (до 175-річчя від дня народження Великого Кобзаря та

115-річчя заснування НТШ у Львові). Програма цього симпозіуму передбачала

і наш пісенний виступ. Науковці з усієї України мали можливість послухати

музику українських композиторів на слова Т. Шевченка, українські народні

пісні, твори патріотичної тематики.

14

Зиновій ДЕМЦЮХ

Друга половина 1988 і перше півріччя 1989 року для нашого колективу

ознаменувалися насамперед тим, що в нього влилося молоде талановите по-

повнення - Наталія Чмир, Наталія Коваль, Любов Качмар, Тамара Мідянець.

У той час дев’ятнадцятирічним юнаком прийшов у хор Дмитро Янівський (те-

нор), вихованець хорової школи «Дударик». Збагатив звучання басів досвідче-

ний Роман Мартинюк, а партія альтів зміцніла завдяки голосам Зоряни Турчин,

Уляни Єнкало, Ольги Божик, Оксани Скульської.

12 червня 1989 року в приміщенні концертного залу імені С. Людкевича

Львівської обласної філармонії відбувся творчий звіт «Антея». Хор виходив на

сцену у новому статусі – «народного» і лауреата конкурсу хорових колективів

імені Соломії Крушельницької. Перший виступ в залі, освяченому видатними

іменами, своєрідність акустики – все це посилювало почуття відповідальності,

зобов’язувало і водночас надихало на творче горіння. Програма концерту на

відміну від попереднього звіту значно збагатилася й урізноманітнилася. У ній

були твори композиторів А. Лотті, П. Чайковського, К. Стеценка, Б. Лятошин-

ського, М. Леонтовича, А. Кос-Анатольського, А. Андрійчука. Духовні твори,

які «Антей» в умовах цензурних переслідувань змушений був співати в інших

редакціях, цього разу виконувалися в оригінальних редакціях. Відзначу, що ми

зробили кроки очищення від ідеологічних перекручень, які були засадничими

в умовах тоталітаризму. Стан душі кожного із нас був піднесений ще й тому,

що на тому творчому звіті ми вперше у Львові повинні були озвучити твір,

який тривалий час забороняли виконувати. Це була «Дума про козацькі моги-

ли» Анатолія Кос-Анатольського.

Пригадується, як, зустрівшись якось зі мною, Анатолій Йосипович бід-

кався, що має давно готовий цікавий твір на козацьку тематику, але йому не да-

вали дозволу на виконання. Дуже обурювався тим. Ніяк не міг збагнути, чому

навіть на козацьку тему накладено табу, адже йшлося про бій козаків на чолі з

Богданом Хмельницьким під Берестечком.

...І ось ми – на сцені. У залі філармонії – аншлаг. Ми сподівалися, що

прийде на концерт багато людей, але щоб аж так переповнився і партер, і бал-

кон... Запанувала піднесена творча атмосфера, в якій об’єдналися виконавці й

слухачі. Вони зустріли нас радісно і привітно. Бурхливими оваціями сприй-

няла публіка виконання твору Б. Лятошинського на слова Тараса Шевченка

«Тече вода в синє море». А далі така ж реакція була на українську народну

пісню в обробці А. Андрійчука «Повіяв вітер степовий» (соло – Я. Крилошан-

ська), «Фантазію на українські теми «Кобза» Г. Давидовського, «Чуєш, брате

мій» в обробці для хору К. Стеценка. Великий успіх випав на долю наших

солістів – провідного співака Львівського оперного театру імені Івана Фран-

ка, заслуженого артиста УРСР Ігора Кушплера («Кант про Почаївську Божу

Матір» М. Леонтовича), Ярослави Крилошанської (Д. Каччіні «Ave Maria»,

В. Гаврилін «Мама», С. Рахманінов «Тебе поем»), соліста опери В’ячеслава

Прокопенка (С. Гулак-Артемовський «Молитва Андрія із опери «Запорожець

за Дунаєм»), молодих солістів нашого хору Тараса Лазуркевича, Богдана і Во-

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

15

лодимира Модлів (негритянський спірічуелс в обробці Роберта Шоу «Облога

Ієрихону»).

Окремо слід згадати про перше виконання «Думи про козацькі могили»

А. Кос-Анатольського (соло – артист Львівської обласної філармонії Богдан Ко-

сопуд). Твір прозвучав наприкінці другого відділу концерту. Глибоке,