Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх
яна Шашкевича у с. Підлиссі на Золочівщині (Львівської області). У цьому селі
6 листопада 1811 року народився зачинатель нової української літератури на
Західній Україні. Садибу відбудували за кошти Львівської обласної організації
Українського товариства охорони пам’яток історії та культури з нагоди 175-річ-
чя від дня народження поета. Дух і атмосфера свята ще більше об’єднала нас
у прагненні творити для рідного народу, засобами мистецтва розбурхувати дрі-
мотні сили людського єства, утверджувати красу і правду на землі.
Минав час. Протягом трьох років відбулося чимало змін, насамперед
пов’язаних з становленням нашого хору. Творчі ряди «Антея» поповнило чи-
мало талановитих і обдарованих співаків. З-поміж них назву володарку сопра-
но чудового тембрального забарвлення, популярну у Львові співачку Ярославу
Крилошанську (згодом багатолітню солістку заслуженої академічної хорової
ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»
9
капели «Трембіта»), співаків з великим досвідом Ореста Купчинського і Ми-
хайла Витрикуша, вихованок молодіжної капели бандуристок «Галичанка» –
Лілію Марущак та Ірину Тарнавську, музикантів-педагогів – Любов Григорчук,
Наталію Ходоровську, братів Володимира і Богдана Модлів (обидва незаба-
ром стали солістами нашого хору), Романа Борецького, Надію Матвіїв, Лесю
Демцюх, аматорів-ансамблістів – Любомира Котика, Тетяну Калитин, Лесю
Осьмак, Оксану Смаль, Галину Волоцюгу, Віталія Рудомира.
Отже, кількісний склад нашого колективу зріс майже у півтора раза.
Поступово формувалося його творче обличчя. Захоплення хоровим співом
об’єднувало людей різних професій – вчителів (загальноосвітніх і музичних
шкіл), юристів, інженерів, лікарів, музичних керівників дошкільних закладів,
студентів і викладачів вузів, робітників. Тішило те, що чимало з них мали му-
зичну освіту, а більшість володіла нотною грамотою.
З вірою у добре майбутнє починав «Антей» 1988 рік, який виявився дово-
лі плідним і різноманітним. Народжувалася традиція відзначати різдвяний цикл
свят виконанням популярних колядок і щедрівок. А пізніше, у березневі дні, ми
виступали з низкою доброчинних шевченківських концертів у залі органної і ка-
мерної музики, театрі юного глядача (тепер – це Перший український театр для
дітей та юнацтва), у загальноосвітніх школах Львова. Участь у цих заходах ра-
зом з нами брали відомий громадський діяч Михайло Косів, знаний поет-пісняр
Богдан Стельмах, авторитетний шевченкознавець доцент Львівського універси-
тету імені Івана Франка Андрій Скоць. Таким чином наш колектив докладав
і свої зусилля для гідного проведення Всесоюзного шевченківського свята «В
сім’ї вольній, новій», що проходило в різних установах і закладах. Часто-густо
наші виступи перетворювалися на пізнавальні концерти-лекції.
Після таких акцій приходило визнання, популярність. Перше серйоз-
не творче випробування для «Антея» випало на 12 червня 1988 року. У цей
день у Будинку органної та камерної музики відбувся творчий звіт хору перед
громадськістю м. Львова. Це був іспит на зрілість, підсумок невтомної праці
колективу за три з половиною роки. Концертний зал був вщент заповнений
заповнений шанувальниками хорового мистецтва. У співаків панувало велике
емоційне піднесення, що поєднувалося з почуттям відповідальності. Програма
складалася з двох відділів і для молодого хору була доволі складною. «Антей»
виконував твори Д. Каччіні, Й. Штрауса, Д. Бортнянського, С. Гулака-Артемов-
ського, С. Рахманінова, С. Людкевича, В. Гавриліна, М. Леонтовича, Ф. Колес-
си, Є. Козака, М. Колесси, Г. Давидовського. Особливий успіх випав на долю
Ярослави Крилошанської, яка зачарувала слухачів своїм високопрофесійним
виконанням солоспівів «Ave Maria» Д. Каччіні, «Тиха мелодія» С. Рахманінова
(в оригіналі «Тебе поем»), «Мама» В. Гавриліна (в аранжуванні З. Демцюха).
Її красивого тембру ліричне сопрано ще не раз буде хвилювати шанувальників
вокалу, які відвідували наші концерти.
А на тому пам’ятному першому творчому звіті полонив серця слухачів
і соліст Львівського оперного театру імені Івана Франка В’ячеслав Прокопен-
10
Зиновій ДЕМЦЮХ
ко. Образно, проникливо і молитовно прозвучали в його виконанні «Молитва
Андрія» з опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» та «Кант
про Почаївську Божу Матір» в обробці М. Леонтовича. Добре зарекомендували
себе також і молоді солісти капели Наталія Крижанівська (Ходоровська), Тарас
Лазуркевич, Богдан Модла.
Певним сюрпризом для наших слухачів стало виконання «Королівсько-
го вальсу» Й. Штрауса та негритянського спірічуелсу «Облога Ієрихону» в об-
робці Р. Шоу. Складні за формою і стильовими ознаками, мовою оригіналу (ні-
мецькою і англійською), наявність колоритного фортепіанного супроводу, вони
створювали немало виконавських проблем для хору. Зауважу, що ці твори для
львівської публіки звучали вперше.
Великою приємністю для нас стало те, що на концерті був присутній
професор Микола Колесса, який високо оцінив виконавський рівень цих тво-
рів, особливо пісні «Говорили люди, сусіди» в його обробці. Прозвучав також
комплімент з уст видатного маестро і на адресу молодого концертмейстера
Остапа Демцюха.
На момент виступу «Антей» збагатився не тільки різноманітною про-
грамою, а й цікавими особистостями, закоханими в пісню. Серед них – Сте-
фанія і Наталія Луцишин, Тетяна Сливинська, Ірина Ковалик (Бобик), Богдан
Ховзун, Юрій Вівчар, Оксана Когут, Володимир Яскевич, Дмитро і Наталія Бо-
гоніс, Степан Марущак.
А незабаром надійшла радісна звістка з Києва: 26 вересня 1988 року
за постановою президії Укрпрофради нашому хору присвоїли почесне зван-
ня «народний». Після успішно проведеного творчого звіту на «Антей» чекала
ще одна мистецька вершина, яку слід було підкорити – конкурс імені Соломії
Крушельницької в м. Тернополі. Цей конкурс започатковано 1986 року за по-
становою Тернопільського обласного управління культури, секретаріату об-
лпрофради і президії правління обласного відділення Музичного товариства
України. Тоді ж організатори вирішили зробити його традиційним, відзнача-
ючи переможців спеціальною премією імені геніальної співачки, уродженки
Тернопілля.
1 жовтня 1988 року відбувався конкурс вдруге. За рішенням оргкомі-
тету до участі в ньому запрошувалися хорові колективи, у репертуарі яких
обов’язково мали бути по