Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх

класики, а також твори композитора-класика із союзних республік, і сучасного

радянського композитора. До цієї складної програми додавалася як обов’язкове

виконання обробка української народної пісні. Не менше двох творів хор-

учасник конкурсу мав співати акапельно.

Як бачимо, програма досить вимоглива. Для її підготовки довелося до-

бре попрацювати. У нашій програмі були твори Г. Ернесакса (слова Л. Кай-

дули) «Моя Батьківщина»; Д. Бортнянського «Херувимська №7»; К. Стеценка

(слова П. Грабовського) «Сон»; Д. Каччіні «Ave Maria» (соло – Я. Крилошан-

ська); В. Гавриліна (слова А. Шульгіної) «Мама» (аранжування З. Демцюха,

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

11

соло – Я. Крилошанська) та Г. Давидовського «Фантазія на українські теми

«Кобза». Партію фортепіано виконував Остап Демцюх. Конкурс проходив у

актовому залі фінансово-економічного інституту.

До складу журі входили відомі виконавці, музикознавці, діячі культури

і мистецтва. Серед них – знаний хоровий диригент заслужений артист УРСР,

професор Богдан Дерев’янко. Очолювала журі народна артистка УРСР, профе-

сор Львівської державної консерваторії імені М. Лисенка Марія Байко.

У творчому змаганні «Антей» отримав найвищу оцінку і став лауреатом

конкурсу. Йому було присуджено першу премію. З-поміж інших колективів ла-

уреатом стала також хорова капела «Мрія» Львівського торговельно-економіч-

ного інституту (диригент І. Чупашко).

Окрилений перемогою, колектив «Антея» наступного дня поїхав у село

Біла (біля Тернополя) до родинного гнізда Соломії Крушельницької, де про-

вела дитячі і юнацькі літа майбутня співачка. До музею-садиби прибули також

представники оргкомітету конкурсу, мистецтвознавець Михайло Головащенко,

автор книг та численних публікацій про С. Крушельницьку, діячі культури і

мистецтва, хорові колективи, відзначені на конкурсі. Після оглядин музею на

подвір’ї садиби відбулося урочисте вшанування світової слави співачки. У ві-

нок шани вплелися і виконані співаками «Антея» декілька творів із конкурсно-

го репертуару.

Із гарними напрацюваннями ми закінчували 1988. Вірили, що 1989 року

колектив буде спроможний освоювати нові творчі обрії. Тож цей рік у творчій

біографії «Антея» став тим періодом, коли його концертна діяльність прибрала

виразно культурно-просвітницьке спрямування. Саме це, як виявилося згодом,

набуло традиційного характеру і стало визначальним творчим кредо колективу.

Свідченням цього були численні концерти і виступи у м. Львові та області. Ми

співали для льотного складу Львівського об’єднаного авіазагону, трудівників

сіл Київець і Хоросно Миколаївського і Перемишлянського районів, науковців

Західно-української геологорозвідувальної експедиції, працівників Львівсько-

го облагропрому, вихователів і адмінперсоналу дитячого дошкільного закладу

«Оленка» (м. Львова), викладачів і студентів технікуму механізації сільського

господарства селища Рудки, службовців облсоцзабезу (м. Львова), працівників

підприємств зв’язку (м. Львів, Будинок культури). Велику насолоду нам давала

участь у різдвяних концертах у Палаці культури заводу ЛОРТА (м. Львів), у

клубах заводу «Хвиля» (м. Львів), Дніпроводгоспу (м. Львів).

Надзвичайно тепло і щиро приймали колектив на шевченківських

концертах викладачі і студенти Львівського технікуму механічної обробки

деревини, учні і викладачі ПТУ (м. Львів, вул. Кульчицької, 1), медичний,

обслуговуючий персонал і відпочивальники санаторію «Нива» (м. Моршин),

працівники агропрому (м. Львів), учителі та учні львівських загальноосвітніх

шкіл №40 та 46.

12 грудня 1988 року у концертному залі імені С. Людкевича Львівської

обласної філармонії за участю хорової капели «Антей» відбувся доброчинний

12

Зиновій ДЕМЦЮХ

концерт пам’яті українського диригента і громадського діяча, священика Йо-

сипа Вітошинського (до 150-річчя від дня народження). Концерт організувала

Спілка композиторів України, Львівське обласне відділення Музичного това-

риства України, Українського фонду культури і Товариства рідної мови імені Т.

Г. Шевченка. Крім «Антея», у концерті також взяли участь хорові колективи м.

Львова «Боян», «Черемош», «Дударик», «Прометей», артисти Львівського ака-

демічного драматичного театру імені Марії Заньковецької Юрій Брилинський і

Леся Бонковська (згодом стали заслуженими артистами України), письменник

Роман Іваничук. Слово про Й. Вітошинського виголосив знаний громадський

діяч Михайло Косів. Кошти від концерту були перераховані Товариству рідної

мови імені Т. Г. Шевченка на програми Львівського відділення Фонду культури

України – «Рідна мова» та «Народна пісня».

Безперечно, з плином літ такі події сприймаються як особливі епізоди у

творчій біографії колективу, який дедалі більше згуртовувався, певною мірою

«відшліфовувався» творчо, урізноманітнював свої репетиційні заняття пошу-

ком нових форм самовираження. А поклик служіння рідній пісенній культурі,

її величності Музиці спонукав декого із наших хористів до «підвищення свого

кваліфікаційного рівня». У цьому сенсі для всіх нас світлою подією був дер-

жавний екзамен з диригування Надії Паздерської, який вона складала 27 берез-

ня 1989 року, диригуючи рідним колективом перед державною кваліфікацій-

ною комісією Рівненського інституту культури. Надія була душею колективу,

провідною співачкою, володіла гарним сопрано. Водночас навчалася у цьому

інституті заочно, а практикувалася з наших хором. Співала вона в «Антеї» з

першого дня його заснування. Атмосфера іспиту була піднесеною і святковою,

що значною мірою було обумовлено виконанням досить складної й різнома-

нітної програми, до якої Надія включила як класичні твори, так і популярні

народні пісні. Комісія відзначила високий професійний рівень молодого дири-

гента, оцінивши її працю високими балами. Водночас члени комісії дали добру

оцінку виконавській майстерності нашого колективу.

А влітку того ж таки року відбулася ще одна пам’ятна подія, щоправда

трохи інакша і за формою, і за змістом. До Львова завітав камерний хор «Ріта-

вейш» («Ранковий вітер») Латвійського виробничого об’єднання «Сарканайс

квадратс» (м. Рига). 2 червня 1989 року на сцені актового залу Львівського

торгово-економічного інституту виступали обидва колективи. Очолював хор

наших гостей молодий диригент Вернерс Креслиньш. Такі концерти-зустрічі

у львівських шанувальників хорового співу постійно викликали особливий ін-

терес, і досі збереглася добра традиція вшановувати такі виступи винятковою

увагою і теплотою. А стосовно приїзду хорів з Балтики, то такі зацікавленість

і прихильність були виявами щирої гостинності. І не випадково. Адже відо-

мо, що хорові колективи з Балтики традиційно вирізнялися високою культурою

співу і рівнем професійної майстерності. Зажили світової слави їхні велелюдні

Свята пісні, що проводяться на Співочих полях у Таллінні, Ризі та Вільнюсі.

Ці масштабні пісенні урочистості мають понад столітню історію. У цих