Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх

тільки професійно, а й духовно, возвеличуючи у піснеспівах Божу Матір, про-

славляючи таїнство народження Святого Дитяти.

На одному із чергових репетиційних зборів вирішили одне з важливих

організаційних питань – обрали президента хору. Ним став Микола Лазурке-

вич, юрист за фахом, митець за покликанням. Тоді ж остаточно визначилися і з

назвою колективу. Ім’я «Антей» ні у кого не викликало жодних застережень чи

сумнівів, скажу більше, було сприйняте схвально і одностайно. Заімпонувала в

імені глибока і сильна символіка.

Колектив поступово формувався, згуртовувався, збагачувався. Його

репертуар поповнювався все новими й новими творами. Шліфувалася май-

стерність їх виконання. Наближався той час, коли ми мали право «виходити

на люди». У лютому 1985 року відбувся прем’єрний виступ хору в клубі Львів-

ського аеропорту на концерті, присвяченому Дню Аерофлоту. Це був наш пер-

ший сценічний іспит. Наш дебют показав, що, незважаючи на вкрай короткий

термін підготовки програми, «Антей» витримав з честю і гідністю перше кон-

цертне випробування. Були поздоровлення, схвальні відгуки і слова вдячності

слухачів. Привітали нас і керівники нашого базового підприємства.

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

7

Наш другий виступ відбувся на тій самій сцені 8 травня 1985 року. Хор

підготував концерт, присвячений 40-й річниці Перемоги над німецько-фашист-

ськими загарбниками. Крім творів, приурочених до свята, у програмі було і

декілька народних перлин. Серед них – «Ой з-за гори кам’яної» та «Ой устану

я в понеділок» (обробка М. Леонтовича), «Зеленая рута, жовтий цвіт» (оброб-

ка Ф. Колесси), «Степь да степь кругом» (обробка В. Захарова). Виконали ми

також авторські пісні О. Зуєва (слова М.Ткача) «П’є журавка воду», В. Ма-

тюка (слова Б. Кирчіва) «Крилець, крилець, сокола дай», К. М’яскова (слова

В. Луценка, аранжування З. Демцюха) «Пилоты Родины». Концертмейстером

(партія фортепіано) виступив тоді учень спеціальної музичної школи імені С.

Крушельницької Остап Демцюх. Супроводжував концерт також і квартет бан-

дуристок, у складі якого була і Надія Поворозник, тепер відомий хормейстер,

реґент Архикафедрального собору святого Юра.

Не можу не згадати і тих хористів, які на момент нашої другої прем’єри

підставили «Антею» своє плече. Це відомі тепер диригент В. Гречинський, єгу-

мен о. Лазар (О. Гнатів). Залучили ми також студентів О. Хміля, А. Лисенко, Л.

Луцишин, Н. Касперську. Співали в українських народних строях. Кількісний

склад – 25 осіб, з них – 13 жінок, 12 чоловіків.

Окрилені успіхом і визнанням, ми почали ще наполегливіше працювати

над удосконаленням професійної майстерності, над поповненням свого репер-

туару. Кількість наших репетицій збільшилася, урізноманітнився репертуар.

Частіше збираючись, ми стали працювати над творами світової і вітчизняної

класики, представленої композиторами Д. Каччіні, Й. Штраусом, С. Людке-

вичем, Л. Ревуцьким, М. Колессою, Є. Козаком, а також наших сучасників В.

Іконника, В. Яциневича, О. Албула, М. Костецького. Однак особливу увагу

приділили українським народним пісням у прекрасних обробках Миколи Ле-

онтовича. Поповнювався наш репертуар також піснями, створеними різними

композиторами на слова невмирущої поезії Тараса Шевченка.

Уже на початку своєї концертної діяльності «Антей» (тоді ще камер-

ний хор) часто виступав перед учнями і вчителями загальноосвітніх шкіл, тру-

дівниками міст і сіл області, працівниками авіапідприємства. Це було доброю

традицією, яку всіляко підтримували тогочасна влада і до якої прилучалося

чимало аматорських і професійних колективів. Такі виступи давали змогу що-

разу об’єктивно оцінити, орієнтуючись на реакцію слухачів, наші творчі до-

сягнення, нагромаджувати професійний досвід, формувати свій виконавський

стиль. Водночас після таких виступів я переконувався в тому, як усе більше

згуртовується наш колектив, які ще великі резерви таяться в кожній особистос-

ті, скільки під силу зробити громаді, якщо її об’єднують благородні помисли і

велика любов до пісні.

Тому й співали родинами. Дехто із хористів залучав до концертних ви-

ступів і своїх обдарованих дітей, переважно учнів музичних шкіл Львова. Пев-

не емоційне забарвлення нашим концертам додавали виступи дуету бандурис-

тів у складі юнаків Тараса Лазуркевича і Богдана Ховзуна, скрипальки Лесі і

8

Зиновій ДЕМЦЮХ

цимбаліста Тараса Онишкевичів (сестри і брата), тріо сопілкарів Тараса Ла-

зуркевича, Богдана Ховзуна, Тараса Онишкевича. Ці талановиті юні виконавці

створювали особливу атмосферу в нашому колективі, готуючись до виступів і

концертуючи, зростали професійно, формувалися інтелектуально і духовно як

музиканти. Мушу відзначити, що ініціатором і натхненником усіх цих новацій,

а також багатьох інших культурно-просвітницьких заходів був Микола Лазур-

кевич, шанований усіма нами президент хору. Його надійними помічниками,

порадниками завжди були колеги, які своїм інтелектом, любов’ю до мистецтва,

особистим авторитетом допомагали зміцнювати колектив. Це – Володимир

Демчишин, Микола Брегін, Володимир і Мирослава Онишкевичі, Семен Ко-

цовський, Дмитро і Марія Лапичаки, Марія Лазуркевич, Богдан Козак, Любов

Подвірна, Зеновія Федик, Надія Паздерська, Світлана Луцан. Не минуло й двох

років, як наш хор став дружною творчою сім’єю, колективом однодумців, який

мав чітко визначену мету і не боявся труднощів. А його праця увінчалася пер-

шими успіхами.

1986 року на республіканському огляді-конкурсі колективів народної

творчості цивільної авіації хор «Антей» здобув перше місце. Цього ж року на

базі колективу було проведено семінар і показову репетицію для працівників

культосвітніх установ, що діяли при підприємствах цивільної авіації республі-

ки. Керівництво відзначило хор грошовою премією, виділило кошти на пошит-

тя нових концертних костюмів. Вдалося придбати добротне піаніно.

Усе свідчило про те, що у «Антея» склалися добрі стосунки з керівни-

ками Львівського авіапідприємства. Зважаючи на особливий статус цього май-

же воєнізованого закладу в умовах тоталітарної системи і панування комуніс-

тичної ідеології, ми знаходили порозуміння з командиром авіазагону Віталієм

Гусєвим, головою профкому Сергієм Бєловим, начальником клубу Юхимом

Ельгартом. Саме від них певною мірою залежало стабільне функціонування

хорового колективу, якому за їхнього сприяння створювалися нормальні умови

для творчої роботи.

Ще одна знакова подія відбулася того ж року. 23 листопада хор «Антей»

взяв активну участь в урочистях,