Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх

тю в боротьбі за демократичні перетворення на Чернігівщині, за незалежність

України. Нам було відомо, що їх лякали, погрожували, декому обіцяли «золоті

гори» взамін на відречення від обраного шляху. Але ніщо не могло їх зламати

чи спокусити. Це були воістину лицарі з Прометеївським духом і Антеївською

любов’ю до рідної землі.

На вокзалі нас знову об’єднала рідна пісня. На прощання ми дружною

сім’єю зібралися біля вокзальної новорічної ялинки. Хтось затягнув коляду,

яку вмить всі підхопили. І полилася задушевна різдвяна мелодія попід небе-

сами, заповнюючи всі закутки вокзалу. Люди завмерли. Міліціонери були на-

сторожені і дещо розгублені. Один із них підійшов до колективу, щось виясню-

ючи. Здавалося, що ось-ось пролунає команда «Прекратить!» Але все ж якась

сила стримала його від такого рішення, він спокійно відійшов від нас і почав

уважно слухати. Ми зрозуміли, що і тут часи теж міняються. А присутні на

вокзалі підходили до нас все ближче і ближче. Через декілька хвилин довкола

ялинки створилося кільце з доволі чисельної громади, які заворожено слухали

нас і просили співати ще і ще.

Так виник імпровізований концерт. З колядок і щедрівок ми мимоволі

перейшли на патріотичні пісні. Не оминули і пісню, яку люб’язно нас навчили

чернігівські побратими, – «В нас велике свято нині, всі прапори жовто-сині…»

Ця пісня народилася в цьому краю і була дуже популярною.

Але підійшов поїзд, слід було прощатися. Незважаючи на смуток про-

щання, ми все ж були у піднесеному настрої, бо знали, що незабаром сюди по-

вернемось, адже в липні на нас чекало козацьке свято, а в його рамках – наукова

конференція «Батурин – гетьманська столиця України».

Переповнений враженнями від поїздки до Чернігова колектив довго «не

відпочивав» і вже 19 січня 1991 року, на саме Водохрестя, співав у Будинку

культури с. Заболотці Бродівського району на Львівщині, а 21 січня виступив з

великим святковим концертом до Дня Соборності України у приміщенні Львів-

ського агропрому. Ініціаторами і організаторами концертних виступів були

провідний бас «Антея», уродженець с. Заболотці Роман Мартинюк та прези-

дент нашої капели Микола Лазуркевич. Обидва концерти мали великий успіх.

1991 рік був не тільки неспокійним і напруженим у суспільстві, а й роком

об’єднання демократичних сил, громадських рухів і організацій. Як свідчення

і усвідомлення того, що в єдності – сила народу, депутати Івано-Франківської,

Львівської і Тернопільської обласних рад приймають рішення про проведення

у Львові об’єднаного сесійного засідання з метою вироблення спільної страте-

гії і тактики для якнайшвидшого повалення ненависного тоталітарного режи-

му і утворення Української незалежної держави.

Увечері 16 лютого на честь цієї події у Львівському театрі опери та ба-

лету імені Івана Франка відбувся концерт для його учасників силами провід-

них творчих колективів та сольних виконавців з трьох областей. Тут виступили

симфонічний оркестр Львівського державного академічного театру опери та

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

31

балету імені Івана Франка (диригент – народний артист України Ігор Лацанич),

заслужена капела бандуристів України «Кобзар» Струсівського сільського Бу-

динку культури Теребовлянського району Тернопільської області (художній

керівник і головний диригент – заслужений артист України Богдан Іванонь-

ків), Львівський фольклорний театр Остапа Стахіва, вокальний квартет у скла-

ді Северина, Соломії, Ольги, Олесі Сокальських з м. Івано-Франківська, ор-

кестр заслуженого вокально-хореографічного ансамблю України «Галичина»

Палацу культури виробничого об’єднання «Електрон» (керівник – заслужений

працівник культури України Петро Рачинський), народний ансамбль танцю

«Покуття» Коломийського міського Будинку культури Івано-Фанківської об-

ласті (керівник – заслужений працівник культури України Дмитро Демків), со-

лісти – Василь Дудар, Степан П’ятничко, лауреат республіканського конкурсу

(нині народний артист України), заслужена артистка України Оксана Білозір

(м. Львів), Михайло Сливоцький (м. Івано-Франківськ). Поезії В. Самійленка

читав артист Львівського державного академічного українського драматичного

театру імені М. Заньковецької Святослав Максимчук.

Хорова капела «Антей» мала честь відкривати цей поважний концерт

«Молитвою за Україну» М. Лисенка. Найбільше враження на слухачів спра-

вило виконання хором «В’язанки стрілецьких пісень» Я. Ярославенка (в аран-

жуванні для хору автора цих рядків) та старовинної галицької пісні в обробці

М. Гриценка «На славній річеньці, на Сяну» (соліст – Василь Дудар). На завер-

шення концерту всі учасники виконали гімн «Ще не вмерла Україна».

Настали перші весняні дні. З їх приходом «Антей», збагачуючи свою

снагу, знову торкається струнами своєї душі безсмертної Музи Великого Коб-

заря. Поповнюється репертуар цікавими знахідками, серед них «Наша дума,

наша пісня…» А. Кос-Анатольського, твір, який люб’язно допомогла знайти

для капели дружина композитора Надія Кос, написаний раніше, але з відомих

причин довго замовчуваний. 9 березня 1991 року «Антей» вперше виконав цей

твір на концерті, присвяченому 177-й річниці від дня народження Т. Шевченка,

який відбувся у Львівському академічного театрі опери та балету імені І. Фран-

ка з ініціативи управління культури облдержадміністрації, товариства «Просві-

та» і Спілки письменників України.

Наприкінці березня 1991 року в духовному житті України і, зокрема,

Української Греко-Католицької Церкви сталася визначна подія: на Батьківщи-

ну повернувся Блаженніший Патріарх Мирослав Іван кардинал Любачівський.

Зустріч громадян м. Львова і Західної України з Владикою відбулася 31 березня

на площі перед оперним театром. Супроводжували його представники влади

на чолі з В’ячеславом Чорноволом, а також духовенство, творча інтелігенція.

На спеціально підготовленій сцені хор «Антей» разом із славнозвісним

«Дудариком» зустрічали главу УГКЦ «Молитвою за Україну» М. Лисенка. Під

час урочистого відзначення цієї події перед велелюдною аудиторією, що зібра-

лася на площі, обидва колективи почергово виконували твори української ду-

ховної музики. У виконанні «Антея» прозвучали «Алилуя» М. Вербицького,

32

Зиновій ДЕМЦЮХ

«Благослови, душе моя, Господа» К. Стеценка, «Пісня на честь святого Воло-

димира» В. Барвінського, «Будь ім’я Господнє» Д. Бортнянського. У фінальній

частині у спільному виконанні обох колективів могутньо і велично прозвучали

«Многая літа» Д. Бортнянського і «Ще не вмерла Україна».

Тижнем пізніше, у Великодній понеділок, з нагоди повернення Бла-

женнішого Патріарха Мирослава Івана кардинала Любачівського в приміщен-

ні Львівського театру опери та балету