Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх
кою, козацькою, повстанською. Мітинг-концерт підтвердив незламність люд-
ського духу в боротьбі за демократію і свободу.
Наступного дня, 20 липня, «Антей» прибув до колишньої гетьманської
столиці Батурина, навіть не районного центру, як було це до 60-х років, а зви-
чайного селища. Сюди з’їхалися кілька тисяч людей з усієї України. Два дні
тривало козацьке свято, в рамках якого відбулася наукова конференція «Ба-
турин – гетьманська столиця України», в якій взяли участь народні депутати
України Л. Лук’яненко, Р. Іваничук (він головував на конференції). З доповідя-
ми виступали відомі вчені О. Апанович, М. Дмитрієнко, В. Сергійчук. «Антей»
мав високу честь брати участь у відкритті і закритті конференції.
Увечері, о вісімнадцятій годині, в рамках цього ж свята відбувся ще
один вельми поважний захід культурно-просвітницького напрямку. Ось як про
нього згадує голова Чернігівського міського товариства української мови Л.
Куровська: «Увечері, на галявині, що неподалік від історичного музею, де ди-
ректор Р. Жучкова і досі не певна, що І. Мазепа – національний герой, розпо-
чався мітинг-концерт, на якому виступали гості і місцеві артисти, представники
влади, просто бажаючі. В центрі уваги були виступи таких прекрасних і добре
відомих в Україні колективів як академічний хор «Антей» зі Львова (художній
керівник і диригент З. Демцюх) та співочий гурт «Гомін» з Києва (той самий
«Гомін», якого разом з його незмінним керівником Л. Ященком у вересні 90-го
не впустили на територію Чернігівської області)».
А о дев’ятій почався вечір козацьких пісень. «Антей» був серед найак-
тивніших учасників цього заходу. У загальний вінок шани козацькій звитязі ми
вплели свою спеціально підготовлену програму.
ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»
37
21 липня сонячного погідного ранку ми йшли співочим походом разом
із священиком, представниками влади, «Просвіти», Руху до місця відкриття
пам’ятного знака на честь гетьмана Івана Мазепи. Наша колона значно зростала
із наближенням до місця головної події. Біля старої груші при дорозі, що вела
до місця колишньої Батуринської фортеці, зупинились. О дванадцятій годині
священик разом з «Антеєм» відправив панахиду по Іванові Мазепі і численних
жертвах, освятив місце і пам’ятну плиту з таким написом: «Вклонімось цій
землі! З неї черпав снагу гетьман України Іван Мазепа, з ім’ям якого пов’язане
славне і трагічне в історії твоєї Вітчизни». Після панахиди «Антей» заспівав
декілька духовних і патріотичних пісень на пошану славного гетьмана.
Після козацького свята Лариса Куровська у статті «Уроки гетьмана Ма-
зепи, або чи можна воскресити козацький дух на Чернігівщині», опублікованій
у місцевій газеті, писала: «Багато ще нам доведеться походів споряджати, ко-
зацьких і некозацьких, але мрія гетьмана Мазепи про самостійну українську
державу обов’язково здійсниться і тут, на нашій древній, стражденній Черні-
гівській землі». Воістину, блаженний той, хто вірує і хто іде до заповітної мети.
24 серпня 1991 року Україна стала незалежною державою. Мрія міль-
йонів людей і цілих поколінь здійснилася. «Антей» святкував разом з усією
країною, адже і наша лепта була вкладена у цю велику перемогу.
Настала осінь. 10 вересня. У цей лагідний і сонячний день, хорова ка-
пела «Антей» разом з професорсько-викладацьким складом консерваторії, му-
зичною громадськістю м. Львова і священиками спричинилися до вшанування
пам’яті видатного українського композитора С. Людкевича, співаючи панахиду
на його могилі на Личаківському цвинтарі.
Минуло трохи більше місяця і знову нам «запахло мандрівочкою». 18
жовтня колектив з благословення Львівського товариства української мови іме-
ні Т. Г. Шевченка та обласної організації Народного Руху вирушив у м. Херсон
з культурно-просвітницькою метою.
Нам випала нелегка дорога, яку здолали без особливих пригод. Прибули
до Херсона 19 жовтня, поселилися у готелі, а вже о шістнадцятій годині на від-
критій естраді міського парку культури виступали з концертом. З усього було
видно, місцеві організатори підготувалися до нашого прибуття не зовсім добре.
Нас здивувало насамперед те, що прийшло на концерт мало слухачів: з подібним
ігноруванням зустрілися вперше. Як згодом ми дізналися від представників ту-
тешньої «Просвіти» і «Руху» можновладці чинили всілякі перешкоди, щоб зірва-
ти цей давно запланований просвітницький захід. Та концерт усе ж відбувся. Нас
тепло і сердечно приймали. Після виступу відбулися задушевні розмови з хер-
сонцями про майбутнє України. Особливо активним у цих бесідах був професор
Львівського державного університету імені Івана Франка Володимир Працьо-
витий, який прибув на Херсонщину разом з нами з культурно-просвітницькою
метою. Його присутність, як виявилося, була дуже доречною, адже в незалежній
Українській державі, яка лише робила свої перші кроки, продовжували панувати
порядки більшовицького режиму. Це особливо відчували на Сході України.
38
Зиновій ДЕМЦЮХ
20 жовтня о дев’ятій годині ранку «Антей» співав Службу Божу з отцем
Сергієм, священиком УАПЦ з м. Нова Каховка, біля закритого храму, оскільки
дану конфесію не зареєстрували органи місцевої влади. Як відомо, УАПЦ ще у
30-х роках була репресована більшовицьким режимом на Сході України, зазна-
ла таких самих гонінь як і УГКЦ на Заході. Ці дві національні церкви вважа-
лися найнебезпечнішими для атеїстичної влади колишньої Радянської імперії.
Минуло відтоді чимало літ, а я й досі з трепетом в душі згадую нашу
спільну молитву. «Антей» разом з молодим і, без перебільшення, талановитим
священиком отцем Сергієм співали Літургію надзвичайно зворушливо і мо-
литовно, усвідомлюючи нашу високу місію – відродження української духо-
вності і культури. Під час Служби Божої у багатьох парафіян і хористів на очах
були сльози.
По закінченні Літургії ми виїхали у село Чулаківка, щоб взяти участь у
відзначенні 240-ї річниці козацького поселення. З нагоди цієї історичної дати
«Антей» виступив з концертом перед Палацом культури. Звучали духовні, ко-
зацькі, стрілецькі, сучасні українські пісні. Сільські мешканці з цікавістю слу-
хали виступ гостей із Західної України, палко аплодували нам. Як завжди, на
таких зустрічах «Антей»дарував людям не тільки найбільший скарб нашого
народу – пісню, а й друковану продукцію, як правило, патріотичної та історич-
ної тематики, яку привезли спеціально з