Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх
співали духовні твори («Отче наш» та «Достойно»). У поході до університету
звучали молитви та грав оркестр. Біля університету хори «Гомін» та «Орфей»
виконали «Блажен муж» Д. Бортнянського та «Услиши, Господи, глас мой» І.
Лаврівського. Виступали ректор університету імені І. Франка І. Вакарчук та
депутат Верховної Ради України М. Косів. Дорогою до церкви святого Духа
та біля неї співали хорові колективи «Гомін», Львівської духовної семінарії та
«Боян» («Отче наш» М. Вербицького та «Концерт №24» Д. Бортнянського).
Процесія завершилася на площі святого Юра зверненням Блаженнішого
Мирослава Івана Кардинала Любачівського. Домовину було занесено до Со-
бору, де відслужено панахиду за упокій душі Патріарха (співали «Трембіта»
та Святоюрський хор). Після панахиди домовина з останками Й. Сліпого за-
лишилася для прощання з вірними до 29 серпня 1992 року. Того ж дня ввечері в
оперному театрі відбулася поминальна Академія в пам’ять Патріарха Йосифа,
де і прозвучала знаменита «Вічная пам’ять» С. Людкевича у виконанні згада-
них хорових колективів, серед яких була і хорова капела «Антей».
Україна гідно зустріла свого Великого Сина. Безпосереднім виконавцем
заповіту покійного був ректор Українського католицького університету імені
святого Климентія отець І. Хома. У церемонії перепоховання взяли участь Пре-
зидент України Л. Кравчук, Патріарх УАПЦ Мстислав, члени дипломатичних
представництв багатьох держав. До цієї події була прикута увага всього като-
лицького світу, адже покійний Владика вписав одну з найсвітліших сторінок в
історію УГКЦ. Він виховав цілу генерацію священиків нового типу, поставив
богословську науку врівень з наукою західноєвропейських країн. Послідовник
Митрополита Андрея Шептицького, Йосиф Сліпий зумів поєднати східний тип
християнства з органічною приналежністю нашої Церкви до Вселенської Като-
лицької церкви та її культури.
Закінчували ми 1992 рік уже в основному традиційною культурно-про-
світницькою діяльністю на високому патріотичному піднесенні. Репертуар ка-
пели ще більше урізноманітнився і поповнився повстанськими та стрілецьки-
ми піснями, а також збагатився духовною музикою українських композиторів.
Усе частіше «Антей» стали запрошувати настоятелі різних церков до участі в
Божественних Літургіях. Протягом осені хорова капела тричі брала участь у
Службах Божих у церкві Різдва Пресвятої Богородиці (м. Львів, Сихів); хра-
мі святих Ольги і Володимира (м. Львів), де на відкритій естраді біля церкви
відбувся доброчинний концерт, кошти від якого пішли на будівництво нового
храму; соборі села Стоянова Радехівського району Львівської області (після
Літургії у Будинку культури відбувся великий концерт для трудівників села, ор-
ганізаторами якого були Дмитро Богоніс з донькою Наталею – співаки капели).
46
Зиновій ДЕМЦЮХ
Перед святом Покрови 12 жовтня 1992 року «Антей» вперше дарував
своє мистецтво колективу Науково-дослідного проектного інституту «Сірка»
(м. Львів). Гостинним господарем був директор цього інституту Іван Зозуля.
Концертний виступ присвячувався 50-річчю утворення Української Повстан-
ської Армії. Наш успішний дебют започаткував гарні творчі зв’язки між двома
колективами, які тривали протягом декількох років.
30 жовтня «Антей» знову вирушив до Польщі. На цей раз запросили
лише камерний склад капели. На відзначення річниці ЗУНРу до м. Перемишля
поїхали провідні співаки «Антея» разом із солістом оперного театру В. Дуда-
рем. Українці з Надсяння знову захотіли почути в його неперевершеному вико-
нанні старовинну галицьку пісню «На славній річеньці, на Сяну». Ця подорож
добре запам’яталась, було дуже холодно і сиро, погані побутові умови, пригоди
на польському кордоні, і, нарешті, традиційно зворушливий прийом в Народ-
ному домі.
29 листопада 1992 року «Антей» взяв участь у другому відбірковому
турі Всеукраїнського конкурсу імені М. Леонтовича. Ось як описує цю творчу
подію В. Садовський у газеті «Високий Замок» за 3 грудня 1992 року в статті
під заголовком «Лине пісня…»: «Два дні в актовому залі Львівського торгово-
економічного інституту змагалися хорові колективи чотирьох областей: 7 – з
Івано-Франківщини, 6 – із Закарпаття, 3 – з Буковини і 16 – із Львівщини.
Журі конкурсу очолював завідувач кафедри хорового диригування Ки-
ївського інституту культури, заслужений діяч мистецтв України Михайло Гри-
нишин. Львівщину представили 13 дорослих і три дитячих хорових колективи.
Високу виконавську майстерність і злагодженість продемонстрували народний
камерний хор «Легенда» Дрогобицького міського Народного дому «Просвіта»
(керівник – заслужений працівник культури України Ігор Циклінський) і Львів-
ська народна хорова капела «Антей» авіапідприємства (керівник – заслужений
працівник культури України Зиновій Демцюх).
На думку журі, претендентами для участі в третьому турі є колективи
«Легенда», «Антей», самбірський чоловічий хор «Дзвін», капела «Гомін» (ке-
рівник – заслужений діяч мистецтв України Олег Цигилик) і народна хорова
капела «Мрія» Львівського торгово-економічного інституту (керівник – заслу-
жений артист України Богдан Дерев’янко). Після завершення другого зональ-
ного туру було відібрано з усієї України найкращі хорові колективи для участі
в заключному турі». Він відбувся в Києві 25-28 травня 1993 року. До речі, «Ан-
тей» завоював почесне право серед мішаних хорів брати участь у цьому пре-
стижному конкурсі. Але про це трохи згодом.
Останній місяць 1992 року для нашого колективу був увінчаний ще
двома концертними виступами: на вечорі пам’яті Андрея Шептицького в До-
мініканському соборі м. Львова з духовною програмою (12 грудня) та різд-
вяно-новорічним концертом для працівників Науково-дослідного проектного
інституту «Сірка» (28 грудня). Звучала духовна музика, колядки, щедрівки, но-
ворічні віншування.
ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»
47
Новорічно-різдвяні поздоровлення продовжилися і на початку 1993
року. Спочатку 4 січня хорова капела «Антей» колядувала і щедрувала для вій-
ськових в Проектному інституті Міністерства оборони України у Львові, а вже
9 січня з аналогічною програмою виступила в католицькому храмі м. Мико-
лаєва (обласного центру на Сході України), куди прибула на запрошення там-
тешніх організацій Народного Руху України та «Просвіти» з культурно-про-
світницькою метою.
У неділю, 10 січня, за нашою участю була відправлена Архієрейська
Служба Божа у церкві святого Пантелеймона УПЦ Київського патріархату. Це
була єдина українська церква в м. Миколаєві. Під час Літургії і після неї «Ан-
тей» заворожив вірних храму колядками, щедрівками, духовною музикою.
В обох храмах хор надзвичайно тепло