Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх
Присадна – артистки хору Львівського національного театру опери і балету
імені С. Крушельницької; Зоряна Гуска – акторка Донецького музично-драма-
тичного театру імені Т. Шевченка; Адріана Гайдучок, Аліна Горбатська, Орест
Шніцар, Володимир Попів – артисти заслуженої хорової капели «Трембіта»;
Ірина Григорчук – артистка філармонії (квартет бандуристок «Львів’янки»).
Реґентом хору храму всіх Святих українського народу стала також провідна
співачка «Антея» Зеновія Федик.
Творчі досягнення «Антея» – результат колективної праці. І кожен з хо-
ристів вносив у міру сил і таланту свій внесок у загальну справу. Але особливо
слід згадати добрим словом тих, хто впродовж різних років щиро і самовіддано
допомагав у роботі художньому керівникові і головному диригентові капели
«Антей». Це президенти капели – Микола Лазуркевич, Роман Лемішко і Тарас
Бень; хормейстери – Оксана Гриценко, Василь Чучман. Своїм успіхам капела
завдячує концертмейстерам Марині Рудь, Остапу Демцюху і Наталії Хомиць-
кій, які своєю високопрофесійною грою допомагали колективу долати якнай-
вищі вершини виконавського мистецтва.
Як зазначалось на початку розповіді «Антей» вирізнявся з поміж хо-
рових колективів ще й тим, що тут співали сім’ями. І таких було чимало. Це
– Марія та Микола Лазуркевичі з сином Тарасом, Мирослава та Володимир
Онишкевичі, Марія та Дмитро Лапичаки, Володимир Демчишин з сином Ва-
силем, Любов Григорчук з дочкою Іриною, Микола Бреген з дочкою Наталією,
брати Володимир та Богдан Модли, Дмитро Богоніс з дочкою Наталією, Леся
Демцюх з сином Остапом та дочкою Оксаною, Лілія та Степан Марущаки, Те-
тяна Сливинська з сином Остапом, Стефанія Луцишин з донькою Наталею,
Даниїла і Володимир Яскевичі з сином Богданом, сестри – Мар’яна і Христина
Винар, брати – Богдан і Михайло Шведи, Олена і Євген Білецькі, Богдана і
Андрій Степанюки, Наталія і Орест Дацюки, Надія і Степан Ромахи (сестра
і брат), Соломія і Юрій Кузіви (сестра і брат). Любов до хорового мистецтва
поєднала долі юнаків та дівчат, які прийшли в капелу. Вони познайомились на
репетиціях. Взаємна симпатія переросла у справжнє кохання, а, одружившись,
ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»
127
продовжували співати «сімейними дуетами». Це – Оксана Когут і Тарас Лазур-
кевич, Галина Герасимів і Василь Стефанович, Оксана Демцюх і Тарас Бень,
Адріана Гайдучок і Василь Чучман.
Справжньою знахідкою для колективу в час його становлення був при-
хід в капелу відомої вже на той час співачки Ярослави Крилошанської. Її лі-
ричне сопрано з фантастичним верхнім регістром на «sotto voce» зачаровувало
тисячі слухачів на багатьох наших концертах. Неперевершеними у її сольному
виконанні з «Антеєм» були такі твори: «К кому возопію, Владичице» невідомо-
го автора, «Мама» В. Гавриліна, «Богородице Діво» А. Гнатишина, «Аве, Ма-
рія» Д. Каччіні, «Тебе поем» С. Рахманінова та інші. Тепер Я. Крилошанська
є солісткою заслуженої хорової капели «Трембіта», багато літ поспіль керує
церковним хором храму Преображення Господнього у Львові.
У капелі зростали і формувались як солісти Л. Куць, Р. Литвин, Н. Кри-
жанівська, Н. Паздерська, Л. Григорчук, І. Тарнавська, С. Коцовський, Н. Ха-
верко, Г. Герасимів, Т. Стефанишин, Х. Винар.
На сьогодні багатьох «антеївських» хористів немає, на жаль, в Украї-
ні. Доля порозкидала їх по різних куточках світу: живуть і працюють у США,
Швейцарії, Канаді, Австрії, Німеччині, Іспанії, Голландії, Італії, Сербії, Поль-
щі. Це гірка сторінка нашої історії взагалі та багатьох творчих колективів зо-
крема. А наразі повсякчас зринають у пам’яті незабутні і прекрасні хвилини
виснажливої творчої праці, які доля дарувала мені з цим воістину унікальним
колективом. А час той промайнув як одна днина. Ніби вчора ми збиралися на
нашу першу хорову репетицію, а вже дехто з перших апостолів «антеївської»
пісні співає… у небесному хорі (Дмитро Лапичак, Володимир Демчишин, Во-
лодимир Онишкевич). Вічна їм пам’ять!
Але «VITA BREVIS, ARS LONGA» (Життя коротке, мистецтво вічне).
На творчому небосхилі з’являються нові сили, які гідно продовжують почату
справу, й серед них чимало вихованців хорової капели «Антей», якими ми пи-
шаємося.
Сягаючи думками у пройдене за двадцять років, знову і знову згадую
концерти, гастролі, фестивалі, конкурси, неодноразову участь у міжнародних
проектах у рамках фестивалю європейської музики, приходжу вже вкотре до
висновку, що процес колективної творчості належить до духовної сфери, яка
приносить чи не найбільшу насолоду і задоволення. Бо коли голос і душа кож-
ного з співаків зливаються воєдино і вібрують на одній хвилі зі слухом і душею
диригента, у такий момент ми всі, сукупно, відчуваємо могутню об’єднуючу
духовну силу Музики.
ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»
129
У дзеркалі преси
“... Воно знову оживає”
Ім’я хору – «Антей» – символічне. Воно втілює ідею оновлення сил на-
роду, їх відрод ження від дотику до співочих традицій рідної землі...
Протягом останніх років, а навіть десятиріч, доводилось зі смутком спо-
стерігати, як в’януть у Львові давні, пре красні традиції хорового виконавства.
Причина? Все та ж сталінсько-брежнєвсько-сусловська «репертуарна політи-
ка» з її заборонами на українську національну хорову кла сику, козацьку пісню
і думу, твори церковної спадщини... Талановиті диригенти розбіг лись зі Львова
у пошуках кра щої мистецької долі, почала панувати сірість, трафарет ність ін-
терпретації, кон’юнктурність «ритуальних» про грам. І все ж, у серцях шану-
вальників хорової музики почи нає розквітати надія – «...воно знову оживає»,
знову приносить естетичну радість це наше улюб лене мистецтво! Одним з
носіїв такої оптимістичної впевненості є виконавська діяльність На родного
камерного хору «Ан тей» (художній керівник і ди ригент Зіновій Демцюх, кон-
цертмейстер – Остап Демцюх).
Заснований у 1984 році, цей мішаний хор здобув загальне визнання сво-
їми виступами на Шевченківських концертах, виконанням духовної музики,
колядок і щедрівок з нагоди Різдвяних святкувань, щоріч ними творчими звіта-
ми перед широкою аудиторією Львова (останній відбувся 13 червня 1990 року).
«Антей» брав участь в урочистих громадсь ких заходах: відзначенню Дня злуки
ЗУНР і УНР у Львівсько му оперному театрі, в концерті для учасників Першої
науко вої сесії відродженого у Львові Наукового товариства ім. Шев ченка та ін.
Основний