Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх

Присадна – артистки хору Львівського національного театру опери і балету

імені С. Крушельницької; Зоряна Гуска – акторка Донецького музично-драма-

тичного театру імені Т. Шевченка; Адріана Гайдучок, Аліна Горбатська, Орест

Шніцар, Володимир Попів – артисти заслуженої хорової капели «Трембіта»;

Ірина Григорчук – артистка філармонії (квартет бандуристок «Львів’янки»).

Реґентом хору храму всіх Святих українського народу стала також провідна

співачка «Антея» Зеновія Федик.

Творчі досягнення «Антея» – результат колективної праці. І кожен з хо-

ристів вносив у міру сил і таланту свій внесок у загальну справу. Але особливо

слід згадати добрим словом тих, хто впродовж різних років щиро і самовіддано

допомагав у роботі художньому керівникові і головному диригентові капели

«Антей». Це президенти капели – Микола Лазуркевич, Роман Лемішко і Тарас

Бень; хормейстери – Оксана Гриценко, Василь Чучман. Своїм успіхам капела

завдячує концертмейстерам Марині Рудь, Остапу Демцюху і Наталії Хомиць-

кій, які своєю високопрофесійною грою допомагали колективу долати якнай-

вищі вершини виконавського мистецтва.

Як зазначалось на початку розповіді «Антей» вирізнявся з поміж хо-

рових колективів ще й тим, що тут співали сім’ями. І таких було чимало. Це

– Марія та Микола Лазуркевичі з сином Тарасом, Мирослава та Володимир

Онишкевичі, Марія та Дмитро Лапичаки, Володимир Демчишин з сином Ва-

силем, Любов Григорчук з дочкою Іриною, Микола Бреген з дочкою Наталією,

брати Володимир та Богдан Модли, Дмитро Богоніс з дочкою Наталією, Леся

Демцюх з сином Остапом та дочкою Оксаною, Лілія та Степан Марущаки, Те-

тяна Сливинська з сином Остапом, Стефанія Луцишин з донькою Наталею,

Даниїла і Володимир Яскевичі з сином Богданом, сестри – Мар’яна і Христина

Винар, брати – Богдан і Михайло Шведи, Олена і Євген Білецькі, Богдана і

Андрій Степанюки, Наталія і Орест Дацюки, Надія і Степан Ромахи (сестра

і брат), Соломія і Юрій Кузіви (сестра і брат). Любов до хорового мистецтва

поєднала долі юнаків та дівчат, які прийшли в капелу. Вони познайомились на

репетиціях. Взаємна симпатія переросла у справжнє кохання, а, одружившись,

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

127

продовжували співати «сімейними дуетами». Це – Оксана Когут і Тарас Лазур-

кевич, Галина Герасимів і Василь Стефанович, Оксана Демцюх і Тарас Бень,

Адріана Гайдучок і Василь Чучман.

Справжньою знахідкою для колективу в час його становлення був при-

хід в капелу відомої вже на той час співачки Ярослави Крилошанської. Її лі-

ричне сопрано з фантастичним верхнім регістром на «sotto voce» зачаровувало

тисячі слухачів на багатьох наших концертах. Неперевершеними у її сольному

виконанні з «Антеєм» були такі твори: «К кому возопію, Владичице» невідомо-

го автора, «Мама» В. Гавриліна, «Богородице Діво» А. Гнатишина, «Аве, Ма-

рія» Д. Каччіні, «Тебе поем» С. Рахманінова та інші. Тепер Я. Крилошанська

є солісткою заслуженої хорової капели «Трембіта», багато літ поспіль керує

церковним хором храму Преображення Господнього у Львові.

У капелі зростали і формувались як солісти Л. Куць, Р. Литвин, Н. Кри-

жанівська, Н. Паздерська, Л. Григорчук, І. Тарнавська, С. Коцовський, Н. Ха-

верко, Г. Герасимів, Т. Стефанишин, Х. Винар.

На сьогодні багатьох «антеївських» хористів немає, на жаль, в Украї-

ні. Доля порозкидала їх по різних куточках світу: живуть і працюють у США,

Швейцарії, Канаді, Австрії, Німеччині, Іспанії, Голландії, Італії, Сербії, Поль-

щі. Це гірка сторінка нашої історії взагалі та багатьох творчих колективів зо-

крема. А наразі повсякчас зринають у пам’яті незабутні і прекрасні хвилини

виснажливої творчої праці, які доля дарувала мені з цим воістину унікальним

колективом. А час той промайнув як одна днина. Ніби вчора ми збиралися на

нашу першу хорову репетицію, а вже дехто з перших апостолів «антеївської»

пісні співає… у небесному хорі (Дмитро Лапичак, Володимир Демчишин, Во-

лодимир Онишкевич). Вічна їм пам’ять!

Але «VITA BREVIS, ARS LONGA» (Життя коротке, мистецтво вічне).

На творчому небосхилі з’являються нові сили, які гідно продовжують почату

справу, й серед них чимало вихованців хорової капели «Антей», якими ми пи-

шаємося.

Сягаючи думками у пройдене за двадцять років, знову і знову згадую

концерти, гастролі, фестивалі, конкурси, неодноразову участь у міжнародних

проектах у рамках фестивалю європейської музики, приходжу вже вкотре до

висновку, що процес колективної творчості належить до духовної сфери, яка

приносить чи не найбільшу насолоду і задоволення. Бо коли голос і душа кож-

ного з співаків зливаються воєдино і вібрують на одній хвилі зі слухом і душею

диригента, у такий момент ми всі, сукупно, відчуваємо могутню об’єднуючу

духовну силу Музики.

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

129

У дзеркалі преси

“... Воно знову оживає”

Ім’я хору – «Антей» – символічне. Воно втілює ідею оновлення сил на-

роду, їх відрод ження від дотику до співочих традицій рідної землі...

Протягом останніх років, а навіть десятиріч, доводилось зі смутком спо-

стерігати, як в’януть у Львові давні, пре красні традиції хорового виконавства.

Причина? Все та ж сталінсько-брежнєвсько-сусловська «репертуарна політи-

ка» з її заборонами на українську національну хорову кла сику, козацьку пісню

і думу, твори церковної спадщини... Талановиті диригенти розбіг лись зі Львова

у пошуках кра щої мистецької долі, почала панувати сірість, трафарет ність ін-

терпретації, кон’юнктурність «ритуальних» про грам. І все ж, у серцях шану-

вальників хорової музики почи нає розквітати надія – «...воно знову оживає»,

знову приносить естетичну радість це наше улюб лене мистецтво! Одним з

носіїв такої оптимістичної впевненості є виконавська діяльність На родного

камерного хору «Ан тей» (художній керівник і ди ригент Зіновій Демцюх, кон-

цертмейстер – Остап Демцюх).

Заснований у 1984 році, цей мішаний хор здобув загальне визнання сво-

їми виступами на Шевченківських концертах, виконанням духовної музики,

колядок і щедрівок з нагоди Різдвяних святкувань, щоріч ними творчими звіта-

ми перед широкою аудиторією Львова (останній відбувся 13 червня 1990 року).

«Антей» брав участь в урочистих громадсь ких заходах: відзначенню Дня злуки

ЗУНР і УНР у Львівсько му оперному театрі, в концерті для учасників Першої

науко вої сесії відродженого у Львові Наукового товариства ім. Шев ченка та ін.

Основний