Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх

мишу» у Парижі ставити не дозволяли. Знову театральний агент Леві подав

рятівну ідею, запропонувавши Й. Штраусу переписати музику, додавши до неї

частини з його нової оперети «Каліостро у Відні», а також нові номери. Ком-

позитор з цим погодився і цю ідею успішно реалізував. Внаслідок талановито

122

Зиновій ДЕМЦЮХ

здійснених трансформацій, вдосконалень, доповнень з’явилася нова оперета,

яка жанрово визначилася як комічна опера «Циганський барон», що мала вели-

кий успіх у французької публіки. Оперета «Летюча миша» також була постав-

лена в Парижі 1904 року.

Коротко нагадати читачеві ці історичні факти, пов’язані з пригодами, що

трапилися на шляху до світового визнання відомого твору Й. Штрауса, хотілося

насамперед тому, щоб ми замислювалися над тим, як нелегко прокладається ота

стежина до розуму й сердець тисяч меломанів. Творчість геніального австрій-

ського композитора ввійшла у світову скарбницю музичної класики, користу-

ється величезною популярністю. Тому звернення до її популяризації в Євро-

пі – велика честь і водночас велика відповідальність. Наш колектив це сповна

усвідомлював і докладав усіляких зусиль, щоб разом з нашими партнерами з

реалізації проекту на високому творчому рівні виконати поставлене завдання.

Останній день 2004-го і перший день 2005-го року був для «Антея» осо-

бливим. Вперше за двадцятилітню історію наші провідні співаки зустрічали

Новий рік не вдома, в колі сім’ї, а на сцені міського театру м. Гамельна під час

концертного турне по Німеччині. 31 грудня 2004 року тут відбулося дві вистави

«Летючої миші» Й. Штрауса. Другий вихід на сцену був приурочений до зу-

стрічі Нового року як для глядачів, так і для артистів.

Настрій у всіх був святковим і піднесеним. Рівно о 23.45 Роланд Ба-

дер припинив диригувати виставою, вийшов на сцену і сердечно привітав усіх

виконавців з наступаючим Новим роком. Момент був надзвичайно зворушли-

вим. Всі вітали один одного, пили шампанське (справжнє, не таке як у виставі),

фотографувались на пам’ять. Згодом дівчата і хлопці «Антея» за спеціально

продуманим сценарієм влаштували в апартаментах, призначених для артистів

хору, свою родинну зустріч Нового року. Було весело, звучали українські пісні

і задушевна коляда. Після новорічного антракту вистава продовжилася. Але це

вже тривало у перші хвилини 1 січня 2005 року.

Наступного дня увесь творчий склад оперети вже був у швейцарському

м. Цюріху, де на сцені знаменитого на всю Європу культурного центру «Тон-

халлє» двічі виконав «Летючу мишу» у концертному варіанті. Зал вразив нас

своєю красою і монументальністю, архітектурним багатством і чудовою акус-

тикою. У цій визначній історичній пам’ятці легко і приємно співалося, а трива-

лі оплески слухачів-швейцарців у переповненому залі окрилювали і надихали

до творчості.

Під час турне сталася ще одна цікава подія, про яку варто згадати окре-

мо. Після гастролей у Цюриху колектив повернувся до Німеччини, де з вели-

ким успіхом виступав у таких містах як Штадталєндорф, Лєонберґ, Вайден.

6 і 7 січня нам оголосили вихідними. Цьому сприяли менеджер проекту Ігор

Петриченко і головний диригент фестивалю Роланд Бадер. Це був галантний

жест з боку керівництва, що дало можливість відсвяткувати Різдво Христове.

Хористи і музиканти оркестру цьому рішенню дуже зраділи. Як виявилося,

передбачливі дівчата з «Антея» ще в Україні подбали про все необхідне для

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

123

приготування Святої вечері. Йшлося, насамперед про продукти, які вкрай не-

обхідні для такої традиційно важливої страви, як кутя. Господарі готелю, в яко-

му ми проживали, люб’язно дозволили українським господиням користуватися

кухнею і всім необхідним начинням, з цікавістю спостерігаючи за самобутнім

дійством приготування Вечері.

Свят-вечір розпочали традиційно з молитви. Якось по-особливому, мо-

литовно і зворушливо звучав «Отче наш» М. Леонтовича далеко від рідних

домівок. Найпотаємніших струн душі торкнулося нас глибоке, проникливе і

високодуховне слово, мовлене Андрієм Небожинським з приводу цього вели-

кого свята. Потім звучала коляда – спочатку на sotto voce, інтимно, ностальгій-

но, згодом – велично, піднесено, заповнюючи всі куточки старовинного, по-

домашньому затишного готелю. Присутні на Вечері господарі, а також солісти

з Німеччини Віллі Штайн і Ґерхард Полячек, угорець Атілла Вендлєр, литовка

Дайва Ґедвілайте зачаровано слухали нас, записуючи на відео і фотоапаратуру.

А виконання «Тихої ночі» Ф. Грубера (німецькою і українською мовами) до

краю зворушило Віллі і Ґерхарда – на їхніх очах ми бачили сльози. В фіналі

Святої вечері до «Антея» з колядою завітав оркестр. Наші побратими по Музі

дарували нам «Добрий вечір тобі, пане-господарю». Це особливо схвилювало

нас. Наче дух рідної України принесли оркестранти в нашу домівку. Вони роз-

чулили ще й тим, що не тільки блискуче грали музику Й. Штрауса, а й не менш

захоплююче співали. В такому амплуа ми їх чули вперше. За якусь мить ми

співали разом. Коляда зазвучала могутньо і піднесено, прославляючи таїнство

народження Святого дитяти і вітаючи славних господарів цього дому. Ми ще

довго і весело колядували. Розмаїття українських колядок вразило гостей на-

шого Святого вечора. Згодом вони ділилися враженнями, розповідаючи всім

про фантастичної краси українську різдвяну пісню, її багатий колорит, глибину

і задушевність. Атмосфера вечора була напрочуд теплою і зворушливою. Пізно

вночі «антеївська» коляда взяла курс на готель, де мешкали оркестранти. Різд-

вяне свято продовжувалось…

У рамках фестивалю європейської музики оперета «Летюча миша» за-

ймала центральне місце. Протягом концертного турне, яке тривало з 26 грудня

2004 року до 5 лютого 2005 року (з перервою на два тижні у другій половині

січня), відбулося 28 вистав у 23 містах Німеччини і Швейцарії (у деяких містах

давали кілька спектаклів). Успіх вистави забезпечила насамперед високопро-

фесійна гра акторів, відмінний вокал, захоплююча музика Й. Штрауса, філі-

гранне, витончене виконання оркестру під орудою Роланда Бадера (інколи за

пульт ставав молодий японський диригент Когеі Содеока). Добре слово мови-

лося і на адресу «Антея» («чудові українські голоси», «добре вишколений хор»

і т. п.). Вистави проходили на сценах театрів і культурних центрів з відмінною

акустикою. На більшості з них – аншлаги. Часто по завершенню спектаклю

слухачі, як правило, аплодуючи стоячи, довго не відпускали артистів