Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх

Диригент у таких випадках повторював останній фраґмент оперети, написаний

в характері польки, сповнений життєрадості, веселощів, гумору.

124

Зиновій ДЕМЦЮХ

І все ж одним із кульмінаційних моментів фестивалю був великий кон-

цертний виступ солістів, хору «Антей» і оркестру в культурному центрі м.

Фрайбурга у Німеччині. Крім основних виконавців з проекту «Летюча миша»,

в концерті було також задіяно й ряд провідних співаків європейських театрів.

До цього виступу всі учасники готувалися надзвичайно відповідально. Вели-

ких зусиль доклав у роботу з оркестром Роланд Бадер, скрупульозно відточу-

ючи всі деталі великої сольної оркестрової програми, рівно ж як і творів, що

мали акомпонуючий характер. «Антей» готував свою програму під час вихід-

них і у перервах між виставами. Як уже зазначалось, потрібно було співати мо-

вами оригіналів. Великий і розкішний концертний зал був заповнений вщент.

З великим успіхом пройшла перша частина програми, в якій були популярні

оркестрові твори і арії із опер європейських композиторів.

«Антей» вийшов на сцену у фінальній частині концерту. Зал завмер,

коли зазвучала неповторна музика геніального Джузеппе Верді («Хор невіль-

ників» з опери «Набукко»). Відмінна акустика залу створила враження вели-

кого голосистого хору (а нас було лише двадцять чотири особи). Прозвучали

останні акорди. Пауза. І раптом кількатисячний зал заповнився гучними і три-

валими оплесками. Приємно співалось колективу в ансамблі з солісткою з м.

Каунаса (Литва) Дайвою Ґетвілайте («Хабанера» із опери «Кармен» Ж. Бізе).

Проникливість виконання, колоритність і контрастність музики композитора

захопила німецького слухача. На завершення концерту зазвучала славнозвісна

застольна пісня з опери «Травіата» Д. Верді. Цей захоплюючий гімн коханню і

радості життя у виконанні солістів, хору і оркестру заполонив слухачів. Публі-

ка вітала виконавців стоячи, винагороджуючи бурхливими і тривалими оплес-

ками. Твір довелося повторити. Завершення концерту було тріумфальним.

На такій мажорній ноті, мабуть, і слід завершувати цю розповідь про

двадцятилітній творчий шлях хорової капели «Антей», який за такий промі-

жок вона пройшла від аматорського хору до високопрофесійного колективу,

співаки якого гідно представляли нашу молоду незалежну державу на музич-

них фестивалях у країнах Європи. Творча доля «Антея», кожного члена колек-

тиву переконливо продемонструвала справедливість слів Петра Чайковського,

наведених на початку цієї розповіді.

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

125

Замість епілогу

«Що сховав ти, те пропало, що віддав – навік твоє». Високу філософію

цих слів геніального грузинського поета Шота Руставелі завжди сповідували

співаки хорової капели «Антей». Кожен із них віддавав себе улюбленому мис-

тецтву до останку, запалюючи Прометеївським вогнем любові тисячі і тисячі

людських сердець во ім’я добра і правди на землі.

Протягом двадцяти років творчої діяльності «Антей» дав понад п’ятсот

концертів (у багатьох містах України та Європи), чимало із них благодійних.

Внесок капели в українське хорове мистецтво вартий окремої дослідницької

уваги. Це – цікава самобутня сторінка в історії нашої виконавської культури.

Завданням колективу завжди було впливати через мистецтво на форму-

вання світогляду слухачів, проводити засобами хорового мистецтва культур-

но-просвітницьку роботу серед населення України, а також популяризувати

найкращі зразки українського хорового мистецтва як на теренах нашої Батьків-

щини, так і за її межами.

«Антей» співпрацював з відомими композиторами, диригентами, му-

зичними діячами, зокрема А. Кушніренком, М. Кречком, М. Головащенком, М.

Колессою, В. Герасименком, Є. Вахняком, Г. Павлієм, Я. Якуб’яком, М. Кули-

ком, О. Цигиликом, Б. Дерев’янком, І. Циклінським, О. Волинцем, М. Дацком,

Б. Янівським, В. Квасневським, Г. Вайшнторайте (Литва), Р. Бадером (Німеч-

чина), Хуліо Міроном (Пуерто-Ріко), Когеі Содеока (Японія); акторами і ре-

жисерами С. Максимчуком, Г. Шумейком, Ю. Брилинським, Л. Бонковською,

І. Швайківською, І. Зелізною, Гансом Тоенісом (Німеччина), О. Вармбрунном

(Німеччина). З капелою концертували провідні солісти Львівської опери І.

Кушплер, В. Дудар, О. Громиш, О. Лихач, Б. Косопуд, В. Прокопенко, Н. Сво-

бода, Л. Качала, Р. Трохимук, А. Бенюк; відомі вокалісти Я. Крилошанська, О.

Линишин, В. Кудовба; бандуристи Л. Посікіра, Т. Лазуркевич. Ми співпрацю-

вали з письменниками і поетами Р. Іваничуком, Р. Лубківським, М. Косівим, М.

Петренком, Б. Стельмахом.

Хорова капела «Антей» була школою багатьох майбутніх професійних

музикантів, диригентів і співаків, що навчались у Львівському музично-педа-

гогічному училищі імені Ф. Колесси, музичному училищі імені С. Людкевича,

Львівській консерваторії імені М. В. Лисенка та інших вузах. У різні роки у

нашому колективі вони співали і формувалися як митці. Чимало із них очолює

тепер відомі колективи, стали відомими професіоналами. Серед них – Богдан

Швед – оперно-симфонічний і хоровий диригент у м. Базелі (Швейцарія), Олег

Гнатів (єгумен, отець Лазар) – кандидат богослов’я, реґент хору Духовної ака-

демії і семінарії Троїце-Сергієвої Лаври (Москва); Василь Чучман – дипломант

Всеукраїнського конкурсу хорових диригентів, головний диригент заслуженої

хорової капели «Боян» імені Є. Вахняка (Львів); Роман Борецький – диригент

хору національної і духовної пісні «Вірли» (м. Львів); Василь Стефанович –

126

Зиновій ДЕМЦЮХ

диригент Галицького камерного хору «Слов’янка» (м. Львів); Тетяна Стефани-

шин – реґент хору храму Благовіщення при Патріаршому Соборі Воскресін-

ня Христового (м. Київ); Наталія Чмир-Козяр – художній керівник і головний

диригент народного дитячо-юнацького камерного хору «Жайвір» ЦТДЮГ (м.

Львів); Христина Строкун – реґент хору храму Святих рівноапостольних Ки-

рила і Мефодія (м. Львів); Павло Табаков – відомий естрадний співак, пере-

можець телеконкурсу «Шанс» (перша премія); Тарас Лазуркевич – заслуже-

ний артист України, бандурист, викладач ЛНМА імені М. Лисенка; Богдан

Сегін, Михайло Швед – композитори (обоє – м. Київ, останній – працівник

Міністерства культури і туризму України); Надія Паздерська – реґент в храмах

м. Коцура і Вербас (Сербія); Любов Шаґіна – диригент хору в музичній школі

№1 (Львів); Марія Олійник – композитор (Голландія); Лідія Івасюк – артист-

ка хору Цюріхського оперного театру (Швейцарія); Тамара