Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх

імені Івана Франка.

Поетичні твори, притчі, висловлювання митрополитів УГКЦ читали

актори театру імені М. Заньковецької Ірина Швайківська і заслужений артист

України Григорій Шумейко. У духовно-мистецькій програмі, крім хорової ка-

пели «Антей», взяли участь: камерний оркестр Вищого музичного інституту

імені М. Лисенка (художній керівник – заслужений артист України Артур Ми-

китка), вокальний ансамбль «Калина» (художній керівник – Тамара Маркевич),

вокально-інструментальний ансамбль «Дивоструни» (художній керівник –

Оксана Мельничук), октет Архикатедрального собору святого Юра (художній

керівник – Надія Рудник), камерний оркестр «Юні солісти Львова» Львівської

спеціалізованої музичної школи імені С. Крушельницької (художній керівник

– Уляна Тимощук), вокально-естрадний гурт «Дивоцвіт» (художній керівник –

Марія Помірча). Із солістів були залучені Ярослава Крилошанська та лауреат

конкурсу імені С. Крушельницької Олександра Ленишин. Сценарій та режи-

суру підготував і реалізував Григорій Шумейко. У виконанні хорової капели

«Антей» звучали духовні шедеври композиторів Д. Бортнянського, А. Веделя,

М. Вербицького.

На творчому шляху нашої капели випадало немало різних зустрічей з

непересічними особистостями. Про всіх тепер важко згадати, та й чи всі вони

заслуговують на увагу читача. Однак про нашу співпрацю, хоча, щоправда,

короткочасну, із симпатичною киянкою бодай кількома реченнями згадаю, бо

таки цей епізод у творчій біографії капели заслуговує на те, щоб його не оми-

нули. Знайомство з професором Любов’ю Пустовіт з м. Києва, президентом на-

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

95

уково-виробничого об’єднання «Рідна мова», людиною глибоких знань і інте-

лекту, високої культури й інтелігентності, зав’язалося якось спонтанно. Палко

вболіваючи за рідну мову, культуру і науку, прагнучи реалізувати на цій ниві

свої благородні пориви, вирішила Любов Пустовіт балотуватися кандидатом у

депутати до Верховної Ради України. Із наших розмов стало зрозумілим, що її

не так вабило вибороти місце у лавах наших політиків, як оволоділо прагнен-

ня донести до найширших мас палке пристрасне патріотичне слово любові до

рідної України, розповісти людям правду про можливості і перспективи нашої

держави, говорити про необхідність гуртування навколо спільної національної

ідеї розбудови Української держави. Тому пані Пустовіт і попросила капелу

«Антей» допомогти у здійсненні таких благородних намірів, на що ми із розу-

мінням відгукнулися.

15 березня 1998 року капела разом з Любов’ю Пустовіт здійснила куль-

турно-просвітницьке турне Львівщиною за таким маршрутом: Львів – Новий

Яричів - Кам’янка-Бузька – Радехів. На нашому шляху звучало глибоке і мудре

слово, потужна пісня і висока молитва (в Новому Яричеві за участі «Антея»

відслужено Божественну Літургію).

За вікном автобуса, що долав десятки кілометрів дорогами нашого

краю, – весняне буяння. Щорічно, з приходом весни, традиційно ми віддавали

шану великому сину України Тарасові Шевченку. Тож 16 березня у концертно-

му залі імені С. Людкевича Львівської обласної філармонії відбувся великий

концерт, присвячений 184-й річниці від дня народження Великого Кобзаря. У

ньому, крім «Антея», взяли участь провідні хорові колективи Львова – «Мрія»,

«Гомін», «Прометей», «Орфей». І як завжди – аншлаг, успіх у шанувальників.

Кожен з нас, пишаючись творчими досягненнями, усвідомлював, що

вони – результат великої повсякденної праці, яка давала добрі плоди певною

мірою завдяки нашій згуртованості, насамперед, завдяки «єдиномислію», тоб-

то спільною націленістю на виконання поставлених перед колективом завдань.

Так поступово хорова капела стала не тільки концертною одиницею, а й пере-

творювалася на своєрідну творчу лабораторію, в якій підвищували свій про-

фесійний рівень майбутні хормейстери. Дехто з них, навчаючись у Львівській

державній консерваторії імені М. Лисенка, виявляв бажання складати держав-

ний іспит з фаху, готуючись до цих випробувань зі своїм колективом. Такий

екзамен з диригування хором відбувся 5 травня в актовому залі Львівської ко-

мерційної академії. За диригентським пультом стояла випускниця консервато-

рії Михайлина Смага. І таких прикладів можна пригадати чимало.

Пам’ятною подією на творчому шляху «Антея» стала участь у Першому

Міжнародному фестивалі хорової музики, який відбувався 15-18 травня у м.

Львові. Організований Львівським відділенням Всеукраїнської музичної спіл-

ки, хоровою капелою «Мрія» на чолі з її президентом, професором Степаном

Гелеєм, він уперше вийшов на концертні сцени міста. Попри всі негаразди,

цей фестиваль творив свою сторінку в історії музичної культури України. У

фестивалі взяли участь двадцять п’ять хорів, близько тисячі хористів. Висту-

96

Зиновій ДЕМЦЮХ

пи колективів проходили у Будинку органної та камерної музики. У програмі

фестивалю були також Архієрейська Літургія у храмі святого Юра, яку супро-

воджували хорові капели «Антей» і «Мрія» (диригенти – Зиновій Демцюх і

Богдан Дерев’янко), урочистий похід учасників фестивалю вулицями Львова

до пам’ятника Тарасові Шевченку, де відбулася урочиста хорова академія «Об-

німіться, брати мої», надзвичайно теплий прийом у Львівській мерії, зустріч із

міським головою Василем Куйбідою, екскурсії старовинною частиною міста

і, нарешті, гала-концерт, вручення нагород учасникам, закриття фестивалю у

приміщенні Львівського академічного театру опери та балету імені І. Франка.

У рамках цього фестивалю наша капела мала два сольних виступи:

молодіжний склад (15 травня) і повний склад (16 травня). Наша молодь ви-

ступила з програмою, до якої входили такі твори: «Алилуя» Р. Твардовського,

«Pater noster» Й. Свідера, «Щедрий вечір» А. Гайденка, «Дримба» та хоровий

концерт «Гори мої» (фінал) В. Зубицького, «Хвалебний джаз» К. Сенсома. А

повний склад хорової капели співав такі композиції: «Ангел вопіяше» (хоровий

концерт) М. Вербицького, «Концерт №3» (І ч.) Д. Бортнянського, «Хоральна

прелюдія» (пам’яті С. Людкевича) В. Кікти, «Чорна рілля ізорана» в обробці

Г. Майбороди, «Вершник» Г. Майбороди (слова В. Сосюри), українську народ-

ну пісню «Котилася зірка» в обробці М. Леонтовича, «Купальську» (із фольк-

опери «Цвіт папороті») Є. Станковича.

Згодом заступник голови оргкомітету фестивалю професор С. Гелей у

виданій ним книзі «Мрія» докладно розповів про цей фестиваль. Цілком по-

годжуюсь з його думкою про те, що фестиваль виправдав сподівання, а його

мистецька планка була піднята дуже високо. Кращі хорові колективи з України і

з-за кордону дарували львів’янам мистецтво високої проби і найкращих зразків.

І після такого свята – дещо інша