Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх
Вщент заповнений зал драматичного театру імені М. Заньковецької зустрічав
улюблену поетесу стоячи, висловлюючи свою радість зустрічі бурхливими
оплесками.
Ліна Костенко розповідала про радісні і щасливі моменти в житті моло-
дої Української держави, її насущні проблеми, відповідала на болючі питання,
які хвилювали присутніх у залі. А хористи «Антея», очікуючи за кулісами ви-
ходу, затамувавши подих, ловили кожне її слово. Ми захоплювалися її інте-
лектом, ерудицією, манерою спілкування з львівським слухачем. Пригадую, як
одухотворено і піднесено поетеса говорила про «Київ, який заговорив укра-
їнською мовою» у перший рік незалежності. Дуже прикро, що поетеса, яка
ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»
69
покладала великі надії на перспективу незалежної України, її духовний і куль-
турний розвиток, згодом змушена була написати:
« Україна втрачає своє майбутнє. Вона спотворена, як у дебільній кімнаті
сміху, вчаділа у випарах політиканських боліт і піротехніці банальних жлоб-шоу.
Вона перестала чути своїх поетів, і з’являються вже поети, які не чують її. Зне-
цінено все, віками дороге для неї. Підмінено критерії. Повалені авторитети. У
кримінальному світі авторитети є, а в культурі нема. Це вже навіть не процес
знищення нації, це вже й процес самознищення. Україна вступила ще в одну фазу
свого неіснування, цього разу вже ніби державну. Поштовх отримано, рух по по-
хилій важко спинити. Треба вивернути кермо і вирватись із бездоріжжя».
Та повернімось знову у 1995-й, на «Заньківчанський вечір». На завер-
шення «Антей» співав Ліні Костенко «Многая літа». Вона стояла на сцені теа-
тру зворушена і щаслива від зустрічі із львів’янами, а також сповнена світлих
надій і сподівань на перспективу рідної держави. Зал стоячи довго, довго апло-
дував геніальній поетесі.
Цікавою сторінкою у творчій біографії капели стала участь у Першо-
му фестивалі хорової музики «Мрія», який відбувся 5-7 травня. Ця подія була
приурочена до десятиріччя хорової капели з одноіменною назвою. На запро-
шення взяти участь у цьому фестивалі відгукнулися переважно імениті хори,
серед яких лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів – «Гомін», «Ан-
тей», «Євшан», «Мрія», «Черемош», «Прометей», «Веселка» (Львів), «Воскре-
сіння» (Рівне), «Легенда», «Освітянка» (Дрогобич), «Галицькі передзвони»
(Івано-Франківськ) та «Гурнік» (Польща). У програмі фестивалю – виступи
хорових колективів у концертних залах міста та області, покладання квітів до
пам’ятника Т. Шевченку, творчий звіт «Мрії» з нагоди десятиріччя та виступи
всіх учасників фестивалю.
У рамках фестивалю хорова капела «Антей» виступила з концертом,
на якому виконувалися твори Д. Бортнянського, М. Вербицького, К. Стеценка,
М. Леонтовича, Є. Станковича, а також заспівала Божественну Літургію в
храмі Преображення Господнього у м. Львові.
Участь у ювілейних торжествах прекрасного хорового колективу, який
вважали побратимом «Антея», співпала з інтенсивною роботою капели над
ювілейною програмою, якою ми на належному рівні хотіли відзначити десяти-
літній етап нашого творчого шляху. Як виявилося, з «Мрією» ми – ровесники.
Працювали тривалий час у, так би мовити, одному пісенному просторі, часто
перетиналися наші дороги на різних концертних сценах. Гідно відзначити ми-
нуле десятиліття нашої пісенної звитяги, звичайно, найбільше клопоту завдало
керівництву нашого музичного об’єднання, зокрема президенту хору. І от по-
гожого травневого дня у житті капели сталася ще одна важлива подія: колектив
урочисто відзначав десятиріччя творчої діяльності. Ювілейний концерт відбув-
ся у Будинку органної та камерної музики.
«Антей» представив своїм шанувальникам цікаву і різноманітну про-
граму з двох відділень: у першому – виконував кантату видатного італійсько-
70
Зиновій ДЕМЦЮХ
го композитора А. Вівальді «Gloria», у другому – твори українських авторів –
«Пісня на честь святого Володимира» В. Барвінського, «Нехай сповняться уста
наші» А. Веделя, «Ангел вопіяше» В. Макарова, «Богородице Діво» А. Гнати-
шина, хорові концерти (№3 і 24) Д. Бортнянського, «Тече вода в синє море» Б.
Лятошинського, «Котилася зірка» і «Літні тони» М. Леонтовича, «Заключне
купало» із фольк-опери «Цвіт папороті» Є. Станковича, старовинну галицьку
пісню в обробці М. Гриценка «На славній річеньці, на Сяну», «Зродились ми»
Б. Кудрика.
У концерті взяли участь Львівський камерний оркестр «Perpetuum
mobile» Вищого музичного інституту імені М. Лисенка (керівник – професор
Георгій Павлій), а також солісти – заслужена артистка України Наталія Свобо-
да (меццо-сопрано), Леся Линишин та Любов Качала (сопрано), заслужений
артист України Василь Дудар, партію органу виконував Петро Довгань, ди-
ригував кантатою співак «Антея», студент п’ятого курсу Вищого музичного
інституту імені М. Лисенка (диригентський факультет, оперно-симфонічне від-
ділення, клас професора, народного артиста України Миколи Колесси) Богдан
Швед. Кантата А. Вівальді «Gloria» - величезний твір доби високого бароко,
який складається з дванадцяти частин, розташованих за принципом ладового
контрасту. Музика захопила слухачів широкою гамою людських почуттів: від
роздумів, жалю, сум’яття до ліричного просвітлення та тріумфу. В цьому була
велика заслуга молодого обдарованого диригента, який з тонким відчуттям
форми і стилю твору, глибоко, проникливо і переконливо доніс до слухача вну-
трішній зміст кантати. Натхнення додавав йому і всім виконавцям присутній на
концерті професор М. Колесса.
У другому відділенні концерту диригував художній керівник і головний
диригент капели. Слухачі (цього разу був особливо переповнений зал) кожен
твір сприймали із захопленням. Деякі твори виконувалися на «біс». Солістів Н.
Свободу, Л. Линишин, Л. Качалу, Л. Куць, органіста П. Довганя, а також весь
колектив щедро винагороджували бурхливими оплесками. Сцена розквітала
численними букетами квітів.
Уже вкотре до глибини душі схвилювала львівську публіку старовинна
галицька пісня «На славній річеньці, на Сяну» у неповторному виконанні відо-
мого оперного співака, заслуженого артиста України Василя Дударя з хором.
На численні прохання розбурханого залу твір, уже традиційно, довелося по-
вторювати.
Окреме слово