Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх

була захоплена рівнем виконавського мистецтва та цікавим і самобутнім ре-

пертуаром. Під час шлюбної церемонії, у наперед визначених місцях, капела

співала духовні твори українських композиторів. У фіналі меси урочисто і під-

несено прозвучали «Многая літа» (народне), Д. Бортнянського, А. Веделя. На

останніх акордах «Антея» храм заповнився бурхливими оплесками і сяючими

усмішками родичів молодят, а подружня пара, радісна і щаслива, щиро дякува-

ла колективу за участь у вінчальній Службі Божій.

62

Зиновій ДЕМЦЮХ

Цього ж дня відбулася екскурсія по м. Ґенку, а ввечері в Народному домі

на нас чекали місцеві українці. На зустріч був запрошений і хор « Пассіфльо-

ра». «Антей» і українці з Бельгії були одягнені в національні строї, що створи-

ло особливий настрій й атмосферу вечора. Господарі Народного дому подбали,

щоб спільна святкова вечеря теж була витримана в українському стилі, з укра-

їнською кухнею. «Антей» виступив з невеличким імпровізованим концертом,

в якому здебільшого прозвучали українські народні пісні: патріотичні, ліричні,

козацькі, стрілецькі, повстанські.

Під час святкової вечері співаки з «Антея» і «Пассіфльори» виголошу-

вали слова вдячності за гостинність господарям Народного дому, обмінюва-

лись пам’ятними сувенірами, співали традиційне українське «Многая літа».

7 листопада зранку «Антей» збирався в дорогу. Відбувся хвилюючий

момент прощання з хором «Пассіфльора» і українцями з Бельгії. Обов’язковий

ритуал – фотографія на пам’ять. У такі зворушливі хвилини завжди приходить

на думку те, що ніщо так не об’єднує людські серця, та навіть цілі народи, як

хорове мистецтво, особливо, якщо воно живиться соками із цілющих народних

джерел.1993 рік хорова капела «Антей» завершувала концертом в Науково-до-

слідному проектному інституті «Сірка» (6 грудня) та участю у двох Божествен-

них Літургіях: у церкві святого Юрія 12 грудня (Архієрейська Служба Божа) і

Соборі святого Михаїла 26 грудня.

1994 рік капела розпочала Службою Божою в церкві святих Єлизавети

і Ольги, де після закінчення виступала з невеликим різдвяним концертом, в

якому звучали колядки і щедрівки.

29 січня колектив поїхав у м. Чоп Закарпатської області на запрошення

місцевої влади. Цього ж дня, ввечері, ми виступили з концертом у військовій

частині (для солдатів і офіцерів), наступного дня – співали Службу Божу у міс-

цевій церкві. Ця подорож була короткою, але доволі змістовною. Солдати і офі-

цери мали можливість послухати цілу низку не так часто виконуваних творів

на патріотичну тематику: стрілецьких, повстанських, козацьких, історичних, а

місцеві парафіяни послухати Божественну Літургію у професійному виконан-

ні. Хористи були не менш щасливі, адже вклали ще одну цеглинку у фундамент

побудови духовної і патріотичної Української держави.

Протягом наступних двох місяців (лютий-березень) «Антей» брав ак-

тивну участь у музично-поетичних вечорах відомого львівського поета Богда-

на Стельмаха, які проходили в районних центрах Львівщини – містах Золочеві,

Бібрці, Перемишлянах, Радехові. Це була не перша наша зустріч із таланови-

тим поетом. На цей раз вона співпала з акцією підтримки Б. Стельмаха, який

був висунутий кандидатом у депутати до Верховної Ради України.

Дружба «Антея» з поетом тривала протягом тривалого часу. Наші творчі

шляхи перетиналися доволі часто: на відзначенні урочистих подій, пам’ятних

дат, святкових академіях і концертах. Цікавою є ще і така сторінка нашого зна-

йомства. На моє прохання Б. Стельмах чудово переклав українською мовою

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

63

хор невольників з опери Д. Верді «Набукко», а також «Ранок» Ж. Бізе. До речі,

цим поетичним текстом тепер користується чимало хорових колективів.

23 лютого капела виступила у Львівському академічному театрі опери

та балету імені І. Франка на вечорі-спогаді, присвяченому 85-річчю від дня на-

родження видатного українського оперного співака Мирослава Старицького.

Концерт організував племінник Маестро, засновник чоловічої хорової капели

«Прометей» Богдан Старицький. Таку активну гастрольно-концертну діяль-

ність наш колектив поєднував з роботою над різдвяною музикою народів світу.

Що ж спонукало нас звернутися до такого, на жаль, малознаного пласта музич-

ної культури? Чому саме виникла потреба готувати саме таку програму?

Відповіді на ці питання були прості й однозначні: таке завдання поста-

вив перед колективом директор XIV Міжнародного фестивалю хорової музики

в Алаві (Іспанія) Хав’єр Камено. А якщо конкретніше, то від цього шанованого

продюсера надійшла чітко сформульована умова: «Колектив може мати шанс

бути запрошеним на фестиваль за наявності програми «Різдвяні пісні наро-

дів світу», яку слід записати на відеокасету і вислати в Іспанію для перегляду.

Отримати запрошення хор зможе лише в тому разі, коли буде встановлено від-

повідний професійний рівень виконання такої програми».

Отримавши таку телеграму, ми занурилися в роботу. Найбільше на-

вантаження випало, звичайно ж, на мою долю, адже нотного матеріалу такої

програми для хору не було. Декількома днями пізніше ми отримали від пана

Хав’єра дві партитури на різдвяну тематику іспанських авторів: Л. Гуріді «Feliz

portal» («Щасливий вхід») і Г. Саляфері «Campanas de Belen» («Дзвіночки Бе-

лєну»). Все інше треба було десь віднаходити. Пошуки були нелегкими, не обі-

йшлося без добрих друзів та наших ділових контактів. Вдалося знайти клавіри

різдвяних перлин різних народів, але більшість із них були для голосу з фор-

тепіано. Отже, потрібно було терміново зайнятися аранжувальною роботою –

перекладом на мішаний хор. Крім двох партитур, надісланих паном Хав’єром,

внаслідок кропіткої роботи з’явилося ще десять: Ф. Вадес «Різдвяна пісня-

гімн» (США, аранжування З. Демцюха); Ф. Грубер «Тиха ніч» (Австрія); «Ан-

гел пастушкам сказав» (Польща, аранжування З. Демцюха); Д. Клемент «Піс-

ня про Богородицю» (Бельгія); Г. Фереманс «Ангели у Вландерені» (Бельгія);

Італійська маленька різдвяна пісня (аранжування З. Демцюха); Б. Гольц «Одна

маленька зірка» (США, аранжування З. Демцюха); «Щось діється» (Польща);

дві обробки С. Стельмащука «Господь Бог предвічний» і «Землю юдейську ніч-

ка вкрила» (Україна). Співали на семи мовах світу: українською, англійською,

польською, фламандською, італійською, латинською, німецькою. Користували-

ся фаховими консультаціями філологів-перекладачів. Робота кипіла як ніколи.

Темп праці був надзвичайно високим.

Такою винятково рідкісною, можна навіть вважати унікальною, програ-

мою зацікавилися і працівники Львівської телерадіокомпанії, наші давні друзі

редактор Мирон Скочеляс і звукорежисер