Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх
На виступі, крім мешканців міста, були присутні також представники місцевої
влади і духовенство.
Надзвичайно сприятлива акустика сприяла успішному виступу капели.
Найгучніших оплесків у слухачів заслужив «Антей», виконуючи хорові кон-
церти Д. Бортнянського (№3 і №24), духовні твори М. Вербицького, К. Сте-
ценка, М. Лисенка, М. Леонтовича, В. Барвінського, а також фантазію на укра-
їнські теми «Кобза» Г. Давидовського, «Заключне Купало» із фольк-опери Є.
Станковича «Цвіт папороті».
60
Зиновій ДЕМЦЮХ
Вранці наступного дня відбулася запланована зустріч колективу з ме-
рією Генка (в цьому фламандському краї проживала найбільша українська
діаспора). Міська влада на чолі з її головою тепло і сердечно приймали укра-
їнських хористів. Знову лунали слова привітання, вдячності, відбувся обмін су-
венірами. На завершення звучала пісня. Потім хористи відвідали Альденбізен,
оглянули й найдавніше місто Бельгії – Тьорунг (йому понад дві тисячі років).
Чудово проведений день завершився в кафе «Старий млин», куди люб’язно нас
запросила «Пассіфльора», де за кухлем доброго фламандського пива толерант-
но обговорювалися найактуальніші життєві і мистецькі питання.
5 листопада 1993 року на капелу чекав ще один сюрприз – друзі з
Фламандії влаштували нам надзвичайно цікаву екскурсію на автомобільний
завод, що належав компанії Форда. Екскурсоводом був симпатичний і милий
чоловік, бельгієць українського походження, родом з Галичини, за фахом
– інженер. Виявився цікавим співбесідником, з тонким відчуттям гумору і
добрим знанням рідної мови. Розповідав, що неодноразово бував в Україні,
зокрема у Львові, на заводі «Кінескоп». З усмішкою розповідав просто-таки
анекдотичні випадки, як у нас працюють, про точність виходу на роботу тощо.
Порівнював з дисципліною, яка є на заводі Форда, акцентуючи на тому, як
працівники дорожать своєю роботою, які високі професійні і моральні якості
потрібно мати, щоб тут трудитися. З його допомогою ми мали можливість
побачити всі етапи процесу «народження» легкового автомобіля – від перших
і до останніх кроків.
Грандіозний завод приголомшив найвищим сучасним автоматизованим
і механізованим виробництвом. Вражало те, що більшість складних зварю-
вальних і складальних операцій тут виконують автомати. Поодинокі робітники
стоять лише у тих секторах, де техніку застосовувати практично неможливо.
За дуже короткий проміжок часу вони повинні виконати відповідну операцію,
адже машина мусить рухатися далі конвейєром. Затримка з вини працівника
фіксується радарем. Згодом адміністрація заводу робить відповідні висновки.
Ця екскурсія була для нас не лише пізнавально-ознайомлювальною, а й дала
багато інформації для роздумів. Ми ще раз переконалися в тому, що порядок
і професіоналізм, потрібні в автомобільній галузі, також необхідні й на інших
ділянках життєдіяльності, в тому числі й у сфері мистецтва, якщо хочеш до-
сягати високих результатів.
Подякувавши землякові за цікаве і змістовне проведення екскурсії, ми
поспішали до субтропічного басейну, куди нас люб’язно запросив диригент
«Пассіфльори» Ландфрід ван Ессер. Це була ще одна приємна несподіванка
для колективу, яка викликала неоднозначну реакцію в окремих співаків капели.
Почуття вдячності переплелися з побоюваннями за долю вечірнього концерту,
найбільш відповідального за весь час перебування «Антея» в Бельгії. Причи-
ною переживань було розуміння того, що купання в басейні перед виходом на
сцену може серйозно позначитися на якості звучання хору, оскільки відомо, що
ніщо так не «забирає» енергію у співака як вода.
ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»
61
У делікатній формі я запитав диригента «Пассіфльори» про можли-
вість перенесення цього заходу на інший час, на що він відповів: «Це – не-
можливо, адже басейн замовлено давно і це задоволення дуже дорого ко-
штує». Більшість членів нашого колективу купалася. Вони були щасливі. А
я весь час хвилювався як звучатиме капела після такої оказії на вечірньому
концерті.
Виступ «Антея» відбувся у сучасному монументальному храмі м. Ґенка.
Був аншлаг. Концертна програма капели складалася з двох відділень: у пер-
шому – українська класична та духовна музика композиторів А. Веделя, Д.
Бортнянського, М. Лисенка, М. Вербицького, К. Стеценка, А. Гнатишина, М.
Леонтовича, В. Барвінського, у другому – українські народні пісні в обробці
М. Лисенка, М. Леонтовича, Г. Давидовського, В. Яциневича, твори на істо-
ричну, козацьку, стрілецьку тематику, музика сучасних композиторів – А. Кос-
Анатольського, М. Колесси, Є. Станковича, І. Майчика.
Незважаючи на не зовсім сприятливу акустику храму (дерев’яний, вели-
чезний за розмірами), концерт проходив з великим успіхом. Деякі твори «Ан-
тей» на вимогу публіки змушений був повторювати. Особливо припали до душі
фламандським слухачам українські народні пісні (патріотичні, жартівливі). І
все ж найбільше визнання, як і в Україні, випало на долю старовинної галиць-
кої пісні «На славній річеньці, на Сяну», яку виконав з капелою провідний со-
ліст Львівської опери заслужений артист України Василь Дудар. Захопленню у
слухачів, здавалося, не було меж, храм заповнився громом оплесків, вигуками
«браво», «біс». Повторювали твір ще з більшим натхненням і проникливістю.
Зворушені до сліз фламандці протягом нашого дальшого перебування на їхній
землі раз у раз наспівували мотив цієї пісні.
Попри надзвичайний успіх концерту, все ж купання в субтропічному
басейні далося взнаки. Це не відчувала публіка, але добре відчував я, знаючи
можливості рідного колективу. На завершальній стадії виступу «вольтаж» ка-
пели помітно послабився, відчувалася втома. І все ж у цій ситуації був і свій
плюс: неспроможний форсувати, хор додав в ансамблі – тембральному, уні-
сонному, а також у культурі співу. Після концерту «Антей» з «Пассіфльорою»
знову були разом – до пізньої ночі велися задушевні розмови, лунали пісні та
жарти у кафе «Старий млин».
6 листопада 1993 року капела взяла участь у весільній месі в містечку
Бокруйку. До цієї шлюбної Служби Божої запросила «Антей» фламандська по-
дружня пара, яка напередодні слухала концерт колективу, і, зі