Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх

звучали різдвяні пісні народів світу (програма записана на початку квітня на

Львівському телебаченні) та концертом у Ратуші м. Львова.

Перший виступ відбувся на католицьке Різдво (25 грудня) і привернув

особливу увагу як віруючої громади, так і музичної громадськості Львова сво-

єю самобутньою і оригінальною програмою. Другий – перед самим Новим ро-

ком у залі міської Ради (30 грудня). Тут прозвучали колядки, щедрівки, віншу-

вання, а також деякі різдвяні пісні народів Іспанії, Італії, Австрії тощо.

На такому мажорному піднесенні завершували ми перше десятиліття

своєї творчої діяльності. А добрим підсумком її стала приємна звістка про дер-

жавну реєстрацію музичного об’єднання «Антей» (громадської організації).

Головою музичного об’єднання на загальних зборах обрали Романа Лемішка,

президента капели. Саме його внесок у створення громадської організації та її

статусу був найвагомішим. Кінець року, що відходив в історію, став для капе-

ли знаменним – колектив отримав реєстраційне свідоцтво. Основна мета, що

ставилася перед музичним об’єднанням «Антей» – всебічно сприяти розвитку

українського хорового співу, відродження традицій національного музичного

мистецтва, пропагувати кращі зразки української і світової класики, духовної

музики, народної пісні. Крім того, наше об’єднання ставило перед собою за-

вдання засобами хорового мистецтва утверджувати молоду Українську держа-

ву у світі.

Отже, у новому статусі ми продовжували свій творчий шлях. Капе-

ла стала самостійною творчою одиницею зі статусом юридичної особи. Це

сприяло більш динамічному вирішенню організаційних і фінансових питань,

пов’язаних з участю колективу в міжнародних проектах, турне, гастролях тощо.

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

67

Частина друга

Viva Musica!

З піднесеним настроєм, з надіями на гарні перспективи в творчості,

згуртованими спільною патріотичною ідеєю – служити рідному українсько-

му народові приступав колектив до праці в Новому 1995 році, яким почалася

наша нова десятирічка. Кожен з нас усвідомлював, що прокладати шлях до

високопрофесійного виконавства можна лише наполегливим удосконаленням

вокально-хорової майстерності. А це – репетиції, репетиції, репетиції, вдумли-

ва самостійна робота, а відтак – колективне осмислення досягнень і глибокий

аналіз упущень.

1995 рік для хорової капели почався концертом у Домініканському собо-

рі м. Львова (різдвяно-новорічна програма) та участю в авторському концерті

заслуженого діяча мистецтв, композитора і диригента Івана Майчика, який від-

бувся у концертному залі імені С. Людкевича Львівської обласної філармонії.

1995-й – рік Михайла Вербицького. Щоб вшанувати пам’ять про авто-

ра Державного гімну, а водночас повагу до символів-святинь нашого народу і

держави, Яворівщина, в особі голови районної Ради народних депутатів Сте-

пана Лукашика звернулася до відповідних органів з пропозицією визнати 1995

рік роком Українського Славня, а святкуванню 180-ї річниці з дня народження

його автора надати статусу Всеукраїнського.

Яворівщина дала притулок багатьом митцям світового значення. Серед

них і М. Вербицький – найвидатніший представник західноукраїнської про-

фесійної музики, композитор, який найбільше прислужився у ХІХ столітті для

піднесення української національної духовності в Галичині. Священик. Його

твори впродовж тривалих років були під забороною. І тепер на його ювілеї

вони мали прозвучати на повну силу.

На обласний музичний фестиваль, приурочений до ювілею М. Вербиць-

кого, який відбувся 4-5 березня 1995 року у Яворові та Новояворівську, були

запрошені провідні творчі колективи з усього регіону, у тому числі і хорова ка-

пела «Антей». Колектив виступив 5 березня в районному Народному домі «Со-

кіл» м. Яворова. У вінок шани видатному композитору «Антей» вплів і свою

концертну програму з його творів: «Отче наш», «Алилуя», «Святий Боже»,

«Єдинородний Сине», «Милість миру», «Хваліте Господа з небес», «Достойно

є», «Ангел вопіяше» (хоровий концерт). Це було велике свято. Невелике при-

68

Зиновій ДЕМЦЮХ

міщення Народного дому не могло вмістити всіх бажаючих потрапити на кон-

церт. У залі ніде було і яблуку впасти, а хорові колективи, сповнені почуттям

святого обов’язку, терпеливо чекали свого виходу на сцену. Атмосфера свята

була велична і піднесена. Кожен творчий колектив після виступу отримав на

згадку про цю знаменну подію портрет композитора.

Весняні дні 1995 року були щедрими на фестивалі, зустрічі з видатними

людьми, ювілейні концерти, урочисті події. Уже традиційно на початку березня

святкувалася чергова річниця від дня народження геніального сина України Т.

Г. Шевченка. Його ім’я стало символом нашого народу, але й донині феномен

Великого Кобзаря залишається незбагненним. Він являє світові все нові й нові

чудотворні грані – слова, пісні, малярства, які кожне покоління осмислює по-

своєму.Ота неземна краса і велич, вихлюпнуті зі зболеної Шевченкової душі,

засяяли у літературно-музичній композиції «Во ім’я Шевченка», виконаній 9

березня у Львівському театрі опери та балету імені І. Франка. Учасниками ста-

ли солісти театрів, провідні художні колективи Львова. Сценічне і режисер-

ське вирішення, запропоноване заслуженим артистом України Г. Шумейком,

було поціноване публікою, яка переповнила глядацький зал. В драматургії кон-

церту найбільше навантаження випало на хорову капелу «Антей». Колектив

виступив на початку і в фіналі композиції. На слова поета прозвучали твори

композиторів М. Лисенка, Л. Ревуцького, Є. Козака, А. Кос-Анатольського, А.

Авдієвського. Поетичні твори про Т. Шевченка, Л. Костенко, В. Симоненка,

О. Пахльовської, Л. Горбенко, А. Волинської, П. Шкраб’юка, П. Гірника, Л.

Кисельова, В. Романюка читала артистка театру імені М. Заньковецької Ірина

Швайківська (тепер – заслужена артистка України).

Наступного дня, 10 березня, відбувся ще один шевченківський концерт

за участю капели у сольному виконанні. Його слухали учні та вчителі СШ №15

м. Львова, куди нас заздалегідь запросили.

28 березня 1995 року. Ця дата закарбується в історії нашого колективу

навіки – на «Заньківчанських вечорах» разом з багаточисельною аудиторією ми

зустрічалися з легендарною поетесою України Ліною Костенко. Перед капе-

лою стояла певна мета – в паузах між виступами засобами хорового мистецтва

забезпечити високий національний і патріотичний дух і