«сльози Гоґвортсу» частина 2 - Настя Коваленко

Теплий вечір. Сонце повільно заходить за обрій, заливаючи Хоґвортс золотистим світлом.

На подвір'ї перед замком, біля старезного дуба, зібралася велика родина.

Селестіна сидить на лавці в білому легкому платті, на руках тримає маленьку Еліану.

Поруч із нею — Джеймс, що весело підкидає на руках Тео, який сміється голосним дитячим сміхом.

За ними стоїть Том Ріддл — трохи старший, але сильний і спокійний.

Його обличчя вперше світиться справжнім щастям.

Він однією рукою лагідно тримає плече доньки, іншою — тримає маленький букетик польових квітів, який йому подарувала Еліана.

Поруч стоять друзі: Албус Поттер, Лілі Поттер, Скорпіус Малфой, Роуз Візлі.

Усі з широкими усмішками, у святковому одязі.

У руках Лілі — старовинна чарівна камера.

Вона піднімає її, каже:

— На рахунок три! Один... два... три!

ФЛЕШ!

І на фото залишаються вони:

•Селестіна з ніжною посмішкою.

•Джеймс із блискучими очима щастя.

•Двоє маленьких близнюків, що тягнуться до батьків.

•І Волдеморт — Том Ріддл — який усміхається, дивлячись на сім'ю, що стала його новим життям.

Фото вставлять у срібну рамку й поставлять у їхньому домі на самому видному місці.

Бо інколи навіть найтемніше минуле може завершитись світлою історією.

Кінець