Серце з попелу - Тейлор Грін

— Ще б знати ваші імена, — зітхнула. 

— Пальма, Гоукс! — Низький голос позаду змусив підстрибнути не лише мене.

Добермани зірвалися на лапи та кинулися до вхідних дверей, біля яких стояв Дем. Засунувши руки в кишені шкіряної куртки, опустивши голову так, що волосся впало на очі, дивився на мене з-під лоба. Навіть не звернув уваги на вірні собачі погляди біля своїх ніг, бездушний шматок гравію! 

— А ти вперта, — вимовив чоловік роздратовано. — Або… дурна.

Я на це лиш очима закліпала. Тобто, він назвав собаку Пальмою, а дурна тут я?!