Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх
дисменти, а в кінці й ритмічні оплески, крики «браво» і численні захоплені
виклики «на біс» розвеселеної публіки свідчили про захоплення постанов-
кою «Бокаччо» Франца фон Зуппé. Деякі відвідувачі театру були змушенні
зі здивуванням відзначити, що оперета є справжньою музичною перлиною.
Мелодії Франца фон Зуппé звучали зовсім не старовинно, навпаки, вони ві-
дображали вічне натхнення, жарти та багатство ідей, що дарувало слухачеві
відчуття окриленості й захоплення. Чудово зіграний камерний оркестр філар-
монії м. Львова та голосистий хор «Антей» створили надійну основу, на якій
ансамбль солістів міг показати свої можливості. Співаки та співачки цього
шансу не упустили».
Газета «Münchener Merkur» від 5 жовтня. Стаття «Liebeshunqrige
jünqlinge» («Спраглі до любові юнаки»): «Музичний фон для солістів створю-
вав Львівський хор «Антей» з України, який під керівництвом Степана-Зіновія
Демцюха, на радість публіці виконав після вистави, акапельно, модерну хорову
композицію та національний гімн України*. Першокласне звучання продемон-
стрував камерний оркестр Львівської філармонії. Музиканти, кожен з яких є
самодостатнім солістом, показали надзвичайно старанну та досконалу, чуттєву
та жваву гру, чим заслужили найвищої похвали».
Газета «Hameln - Pyrmont» від 23 вересня. Стаття «Die Last(er) der Liebe»
(«Тягар(і) кохання»): «Музика Зуппé виявилась такою ж темпераментною, як
і новели Д. Боккаччо. Під музичним керівництвом Р. Бадера хор та камерний
оркестр Львівської філармонії повністю підхопили життєрадісну поетику іта-
лійця. Безперечно свого додало й лібрето Ф. Целя і Р. Жене, які вже писали
текст до «Летючої миші» Й. Штрауса. Відвідувачі віддячились щедрими апло-
дисментами музикантам і акторам».
Газета «Neumünster Holsteinischer Courier» від 27 вересня. Стаття «Voll
Ironie und mit viel Tempo» («Повна іронії і швидкого темпу»): «Франц фон
Зуппé (1819-1895) був «справжнім» австрійцем: батько – італійського похо-
дження, мати – віденка – польсько-чеського, а він сам народився в Королівстві
Далмація. Його оперета «Бокаччо» має захоплюючу увертюру. Після прем’єри
60-річний композитор відразу став відомим (знаменитим). Зуппé поповнив лі-
брето чудовими канцонеттами, крилатими вальсами, захоплюючими маршами
і насамперед майстерними ансамблями і фіналом.
Режисер Ганс Тоеніс легкою рукою з іронією і в швидкому темпі веде
вперед як протагоністів, так і блискуче співаючий хор».
Газета «Süddeutsche Zeitung» від 5 жовтня. Стаття «Furioses Klangbild mit
Akzent» («Пристрасне звучання з акцентом»): «Українські митці продемонстру-
вали свою визначну вокальну і інструментальну школу. З справжнім запалом,
більш як дві години пристрасно і захоплююче звучало їхнє мистецтво. Двома
додатковими виходами подякували українські гості за тривалі і щирі оплески».
* Журналіст помилково назвав національним гімном України «Многая літа» Д. Бортнянського.
106
Зиновій ДЕМЦЮХ
Газета «Leverkuser Stadtapzeiger» від 14 жовтня. Стаття «Florenz immer
vor Augen» («Перед очима завжди Флоренція»): «Особливістю хорових номе-
рів є те, що вони створені міцною хоровою спільнотою, яка з такої нагоди бере
участь у роботі сцени: мішаним хором «Антей» зі Львова.
У списку виконавців через навантаження у турне на більшість ролей
є два виконавці – впадає у вічі велика частка солістів зі Сходу та південного
Сходу Європи, справжньої знахідки, як наприклад, з державної опери міста
Кракова. Добрий вибір талановитих та визнаних співаків та співачок: румун
Даніель Мукеду у головній ролі, голландець Роже Фершурер як принц П’єтро,
поляк Анджей Б’єгун як цирульник, бразилійка Катсі Гендель як Беатриція,
німець Стефан Гінсен як боднар, румунка Лаура Кабірія як Перонелла, полячка
Беата Войчек у ролі Фяметти».
Газета «Leonberger Kreiszeitung» від 26 жовтня. Стаття «Operette voller
Humor und drängender Lebenslust» («Оперета повна гумору і настирливої жит-
тєрадості»): «В неділю, в Леонбергу, можна було відчути жартівливу та жит-
тєрадісну атмосферу. Постановка, в якій брали участь німецькомовні солісти,
хор «Антей» та камерний оркестр Львівської філармонії завдяки захоплюючо-
му керівництву Роланда Бадера видалася дуже цілісною. Першокласний хор
«Антей» організував дуже кумедну «рекламну кампанію» чоловіків для жінок.
Камерний оркестр Львівської філармонії відіграв дуже виразно та впев-
нено». Протягом двох місяців концертного турне по Німеччині і Швейцарії ін-
тернаціональний колектив побував у сорок одному місті. Поставив тридцять
вісім вистав «Бокаччо» Франца фон Зуппé, двічі заспівав «Реквієм» В. А. Мо-
царта (4 жовтня – Kirche Fraumünster, Цюріх, Швейцарія; 17 жовтня – Kultur
Casino, СН – Берн, Швейцарія), в одному з найпрестижніших залів Європи
– Kultur und Kongresszentrum в Люцерні (Швейцарія) виконав «Коронаційну
месу» В. А. Моцарта.
Про останній виступ варто розповісти докладніше. У неділю 3 жовтня
у Культурному і Конґресійному центрі м. Люцерна (Швейцарія) відбувся вели-
кий концерт з творів В. А. Моцарта за участю хору «Антей», камерного орке-
стру Львівської філармонії, а також всесвітньовідомих солістів – Аріане Ґерінґ
(фортепіано) та Дмитра Ашкіназі (кларнет).
Концертна програма складалася з двох відділень. У першому викону-
валися: маленька нічна серенада (G dur, KV 525), дивертисмент (D dur, KV
136), концерт для фортепіано з оркестром №17 (G dur, KV 453), концерт для
кларнета з оркестром (A dur, KV 622). У другому – прозвучала знаменита «Ко-
ронаційна меса» В. А. Моцарта (C dur, KV 317) у виконанні хорової капели
«Антей», оркестру та солістів Каті Гондель (сопрано, Бразилія), Елізабет Васс
(меццо-сопрано, Німеччина), Даніеля Мукеду (тенор, Румунія), Анджея Бєгуна
(бас, Польща).
У залі, розрахованому на дві тисячі місць, був аншлаг. Послухати піа-
ністку (у першому відділенні) моїм співакам (тодішнім студентам консервато-
ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»
107
рії по класу фортепіано) не дозволили за браком вільних місць у залі, а стояти
– заборонено. Слухали під дверима, час від часу заглядаючи у замкову щілину.
Лауреати Міжнародних конкурсів Аріане Ґерінґ і Дмитро Ашкіназі захопили
публіку надзвичайно високим рівнем виконавської майстерності. Кожному із
них слухачі віддячувались бурхливими і тривалими оплесками.
На «Коронаційну месу» хор, оркестр і солісти вийшли в творчо підне-
сеному настроєві, незважаючи на втому, адже довелося здійснити цілоденний
переїзд з Гамбурга (Німеччина) до Люцерна (Швейцарія). Фантастична акус-
тика,
