Пісенні обрії "АНТЕЯ" - Зіновій Миколайович Демцюх

Відвідання Рима, участь у таких високодуховних урочистостях наза-

вжди залишилася у пам’яті кожного нашого співака та інструменталіста. По-

верталися ми на рідну землю з почуттям гідно виконаного святого обов’язку,

адже нас почула апостольська столиця, а значить, і увесь християнський світ.

Оскільки я мав честь диригувати об’єднаним хором Архієрейську Боже-

ственну Літургію, то не можу не поділитися своїми враженнями і почуттями від

цього велично-молитовного дійства. Диригувати Службу Божу в найбільшому

в світі християнському соборі, який побудований на місці поховання апосто-

ла Петра, з участю Святійшого Отця Івана Павла ІІ зобов’язувало, надихало,

84

Зиновій ДЕМЦЮХ

окрилювало. Відчувалося, що такими ж почуттями переповнені й хористи.

На відміну від львівських репетицій, де існувало ряд виконавських проблем,

тут був один єдиний творчий організм, в якому, образно кажучи, понад двісті

сердець об’єдналося в молитві в одне велике серце, яке з надзвичайною точ-

ністю билося в метро-ритмічному ансамблі, а його струни були настроєні на

розмову з Богом. Створювалась особлива аура й атмосфера. Відчувалося, що

над об’єднаним хором панує Божа благодать і благословення. Мені, як ніколи,

легко диригувалося. Колектив надзвичайно чутливо реагував на мову жестів і

міміки, на найтонші молитовні нюанси, добре відчував драматургію кожного

фраґмента зокрема і всієї Служби Божої загалом. Було почуття небесного на-

тхнення і радості від спільної високої молитви. Відомо, хто співає, той мо-

литься подвійно. А якщо співати витончено, проникливо, глибоко, то наскільки

більш вагомою є така молитва? Саме такі високі почуття були тоді у нас, і їх,

очевидно, годі передати словами. Недаремно звукорежисер Ватиканського ра-

діо дав найвищу оцінку об’єднаному хорові під час співу Літургії і концертного

виступу у залі Павла VI у Ватикані.

Прибувши додому, «Антей» відразу взявся до роботи, адже наближала-

ся п’ята річниця незалежності України, яку планувалося гідно відзначити.

З 15 по 21 серпня 1996 року проводилися репетиції зведеного хору, де

серед інших був і наш колектив. Оскільки об’єднаний хор складався в осно-

вному з колективів, які нещодавно повернулися з Риму, це значною мірою по-

легшувало роботу диригентів над ансамблем, строєм, внутрішнім змістом та

драматургією виконуваних творів.

Урочиста академія і великий святковий концерт з нагоди п’ятої річниці

проголошення незалежності нашої держави відбулися 22 серпня 1996 року у

Львівському театрі опери та балету імені Івана Франка.

У вінок прослави рідній Україні вплели свій музичний і поетичний дару-

нок учасники концерту – об’єднаний хор у складі хорових капел «Боян», «Мрія»,

«Антей», чоловічого хору «Гомін», Галицького камерного хору «Євшан», хору

церкви святого Архістратига Михаїла «Благовіст». Виступали також камерний

оркестр філармонії «Віртуози Львова» та актори львівських театрів.

Відзначивши славний ювілей Української держави, хорові колективи

незабаром знову зібралися разом. 16 вересня розпочалася перша репетиція

зведеного хору, який готувався до концерту й Архієрейської Служби Божої на

честь відзначення 400-ліття Берестейської Унії у м. Львові. Проби відбувалися

в актовому залі зооветеринарної академії і тривали до 10 жовтня.

Крім низки українських духовних творів, які колектив виконував у Римі,

на відзначення цієї події у Львові було вирішено заспівати знаменитий хор не-

вільників із опери Д. Верді «Набукко» («Ти прекрасна, о земле кохана»). Го-

тували цей надзвичайно популярний твір італійською та українською мовами

(українською текст переклав Б. Стельмах).

6 жовтня, як і перед поїздкою до Риму, вже традиційно, у храмі Покро-

ви Пресвятої Богородиці (вулиця Личаківська) відбулася Архієрейська Служба

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

85

Божа, метою якої було звірити свої професійні можливості перед Літургією,

яка мала відбутися тижнем пізніше. А 12 жовтня у Львівському академічному

театрі опери та балету імені Івана Франка проходила Урочиста Академія з ве-

ликим святковим концертом, приуроченим до тієї визначної історичної дати.

В основі концертної програми об’єднаного хору були твори, які ви-

конувалися в апостольській столиці. Диригували О. Цигилик, З. Демцюх, Б.

Дерев’янко, Я. Базів, Б. Ґенґало, Р. Дорожівський.

Наступного дня правилася Архієрейська Служба Божа на площі перед

оперним театром. Осяяний сонцем львівський майдан був вщент заповнений

віруючими. З усієї Галичини і далеко з-за її меж прибули громади, щоб долу-

читися до цього високого молитовного дійства. Як і в оперному театрі, так і на

площі були присутні владики, кардинали, члени дипломатичного корпусу, ви-

значні міжнародні достойники, священство. Глибоко і проникливо, піднесено і

урочисто звучала Літургія у виконанні зведеного хору за участю хорових капел

«Боян», «Антей», «Мрія», чоловічого хору «Гомін», Галицького камерного хору

«Євшан». За диригентським пультом стояли Зиновій Демцюх та Олег Цигилик.

Останні два місяці 1996 року «Антей» працював над програмою, скла-

деною для поїздки по Югославії, а також регулярно співав Божественні Літур-

гії в церкві Покрови Пресвятої Богородиці.

26 листопада народний артист України Святослав Максимчук нас знову

запросив на «Заньківчанський вечір». На цей раз тут гостював депутат Вер-

ховної Ради України Михайло Сирота. Його ім’я вписане у новітню історію

України після кількагодинного марафону на трибуні Верховної Ради, коли він

28 червня 1996 року представляв проект нової Конституції нашої держави.

Депутат Верховної Ради Ярослав Кендзьор надав львівській публіці ві-

деозаписи тієї червневої ночі, де Михайло Сирота самовіддано і мужньо від-

стоював інтереси України. Театр, як завжди на таких зустрічах, був переповне-

ний. Було цікаво. Львівська громада з повагою і сердечністю приймала героя

конституційної ночі. «Антей», у свою чергу, вписав у сценарій зустрічі декілька

творів на патріотичну тематику, завершивши вечір традиційним «Многая літа»

на честь депутата. Після зустрічі на сцені театру відбулася не менш цікава роз-

мова з нашим героєм і його дружиною за філіжанкою запашної кави в кафе

театру «Комарик» в колі депутатів, акторів, друзів. Тепер Михайла Сироти, на

жаль, немає серед нас. 25 серпня 2008 року під Києвом він трагічно загинув у

автокатастрофі.

23 грудня 1996 року «Антей» взяв участь у Святочній Академії, при-

свяченій 185-річчю від дня народження Маркіяна Шашкевича, яка відбулася у

концертному залі імені С. Людкевича Львівської обласної філармонії.

А у перший день Різдвяних свят на запрошення Посольства України в

Союзній Республіці Югославії