Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

постоять! І вже якщо сказав, що вколе, То не поможе їй і поле. То ж хай штанці сама знімає, Цей слів на вітер не кидає. 31.7.1998 р. БІЛИЙ ЛІС Білий ліс і біле поле, Біленька метелиця, От би нам на щастя, мила, Трішечки б розщедриться. Білий ліс і біле поле, Біла, біла далена, Ну хоч би, на сміх, сказала Те чарівне слово «на!» 15.21998 р. БОЖИЙ РАЙ Стегна зі спіднички пруться, Грудоньки всі – через край! От би в молодість вернуться! І, скажіть, навіщо рай? 5.9.1998 р. ПОЛОНЕЗ ОГІНСЬКОГО Виставила душу фея напоказ, Що готовий тут же ту гітару враз, Бо щоб на гітару ту права я мав, Полонез Огінського вічно б на ній грав. 5.9.1999 р. ХВАЛИ НЕБО Всі дівчата люблять квіти, Ну а я люблю дівчат, Бо таких, як в нас, дівчат Треба ще і пошукать. А тому, коли побачу Я гарнюсіньке дівча, Мчусь до нього я галопом, Як за куркою курча. А тому, хвалю я небо, Що у лісі дуб гуде, Бо таких красунь на світі Як у нас – нема ніде. 7.12.1998 р. НАЙСМАЧНІШІ ПОЛУНИЦІ Ніби краєвидом синіх гір Хочу я тобою милуватись, І тобою насолодить зір, Щоб було про що розповідати. Хочу буть з тобою на землі, А не там, де грім і блискавиці, І шукати в пазусі твоїй Найсмачніші в світі полуниці. 27.7.1999 р. ЩОБ ЖІНКА КОХАЛА Жінку треба так розворушити, Щоб вона кричала: – Повторити! Щоб кричала: – «Ще і ще цілуй» Серед квітів і веселих туй! 6.3.1990 р. ТЕ, ЩО БУЛО Чомусь душа моя вирує, От-от ще трохи – і зірвусь, Бо та, яку люблю, не чує І бачу, що не підступлюсь. Чим більш до неї наближаюсь, Зникає радість чарівна, Бо тею, що колись пишався, Вже теї дівчинки нема. Й чим більше я дивлюсь на неї, Тим більше розпач й суєта, Невже і в цей раз промахнувся, Невже і в цей раз теж не та? 7.2.1999 р. МІЙ ДРУГ, ЯК ПЕС. . Мій друг, як пес, що серед трав, Йому я: «Фу!» А він: «Гав-гав!» Він геть би всіх перекохав, Щоб з будки хтось… його підняв. 17.5.1999 р. ЛЮБИМО І МОВЧИМО Не шахиня ти, а – символ Всіх найкращих почуттів! Які очі, яке личко! Хто б таку не захотів? Ну а ми, як ідіоти, Любим, хочем й мовчимо, Поки інші їх запросять В ресторан або в кіно. 5.8.1999 р. КОЛИ ХОДЯТЬ В ГОРИ Час звіряють в нас по зорях, Ну а пристрасть – по жінках, Коли з ними йдуть у гори, Як у них проходить страх. 19.6.1999 р. В ГАЮ Чи ви хоч раз були в гаю, Чи чули, як дрозди співають, Які заманюють в гай день, А темну нічку проганяють?! 23.6.1992 р. ЩО ПОСІЄШ... Видно, й себе ти не любила, Якщо й мене не берегла, Й завжди, немов нечиста сила, Там, де могла, там і пекла. Навіщо це було потрібно, Ніяк не міг я зрозуміть? Чи думаєш, як дужче крикнеш, То