Том 9 - Леся Українка

ski, st. 115; Zegota Pauli, І, ст. 108, № 11; Гол. II, ст. 659, № 92, III, ч. 2, ст. 229, № 24, ст. 284, № 6, ст. 316. № 11, ст. 336, № 8, ст. 367, № 56.— Див.: Потебня. Объяснения,

І, ст. 191, і далі; Waclaw z Oleska. Piesni polskie і ruskie ludu galicyjskiego. Lwow, 1833, ст. 9, № 24, ст. 31, № 101.

Славен у бога Марисин посад. (2)

По всіх віконцях янголи стоять, а на дверечках сам господь стоїть, сам господь стоїть, доленьку ділить: батеньку дає — ще й оставляє, матінці дає — ще й оставляє,

Ярині дає — всю наділяє.

Потебня. Объяспения, І, ст. 100; Гол., II., ст. 651, № 66.

Вар. мелодії: Конощенко, III, № 94. Пор.: Янчук. Бе-лорусские песни Минской губ.— Тр. этногр. отд. имп. общ. любителей естествознания, антропологии и этнографии при Московском университете, кн. IX, № 3. Пор. теж з жни-варськими піснями презентованого збірника, № 37, № 4 і 6 у Янчука і ін.

Мелодія однорідна з попередньою. Близькі мелодії: Лисенко в IV томі; Чуб., № 6, 17, 95, 96, 114, 115, 126, 132, 134, 136, 137; Янчук. Белор. песни, мел., № 1, 4, 6, 16; Kolberg. Wolyn, № 109, 118, 119; Роздольський — Людкевич, № 86—91; Остапович, IV, № 11; Верховинець, № 3, 4, 7, 8, 16, 18, 20, ст. 2, 25 і далі. Тексти: Lozin-ski, st. 67; Гол., III, ч. 2, ст. 288, № 16; Теодорович. Во-лынь в описаннях городов, местечек и сел в церковно-

историческом, географ., этногр., археол. и др. отношениях, т. V. Почаїв, 1903, ст. 365; Труды общ. исслед. Волыни, т. XII, № 533, ст. 178.

Вар. і споріднені мелодії: Гушло. Десяток у. п. з По-долля (Київ, 1906, вид. Ідзіковського), № 3 (жниварська); Конощенко, III, № 92 (весільна); Ів. Колесса, ст. 167 (весільна); Kolberg. Wolyn, № 32, 128 (теж); Роздольський — Людкевич, № 2—11 (жниварські); № 13— 46 (весільні); Верховинець, № 28, ст. 32, № 39, ст. 33; Роздольський — Ф. Колесса. Мелодії гаївок, № 13. Пор.: Karol Lipinski. Muzyka do piesni polskicli і ruskich ludu galicyjskiego, zebranych і wydanych przez Waclawa z Oleska. Lwow, 1833, № 1 (ритм, схема).

Варіанти і споріднені мелодії: Лисенко в IV т; Чуб., № 1-4, 7, 18, 55, 61, 93, 102, 105, 106, 110, 113, 116-119, 125, 127, 128, 129, 131, 138; Kolberg. Wolyn, № 2, 23, 31, 43, 58, 74, 100, 111, 113, 114, 193. В цих мелодіях (за виїмком № 114 у Кольберга) ритмічна еволюція уміщених тут волинських мелодій № 59 і 60: пірихійні стопи розширені в ямбічні, а через те, що після цього розширення часовий обсяг колона побільшав, стала спромога втиснути в колон більшескладові вірші; для цього

ямби в деяких варіантах (Лис., 2—4 і інші) розбиті на трибрахії; № 2, 23, 31, 43 — у Кольберга — в мінорі; Рубець. 216 нар. у. нап., № 56; Бігдай, № 236, 456 і 471; Конощенко, III, № 95 і 97; А. К. Свадебные песни, запис. в Подольськой губ. — «Киевская старина», 1897, III; Остапович, IV, № 13; Верховинець, № 1, 37, 136 (ст. 1,

24 і далі), 9, 12, 13, 17 (ст. 27 і далі). Текст.: Stecki. Wolyn, st. 80, № 2.

Ой у саду голубець гуде, (2) йа в світлоньку голосок іде.

Там Петруньо вираджаеться т, (2) у матінки та питається:

— Порадь мене, моя матінко, порадь мене, моя рідная, кого брати та й у бояри.

— Збери, сину, усю родину, (2) і близькую, й далекую.

І близькую, і далекую, (2) і вбогую, і багатую.

Багатую — подарочки нести, (2) убогую — порядочок вести.

Багатую — щоб напитися, (2) убогую — пожуритися.

Вар. мел.: Конощенко, III, № 91; Остапович, IV, № 9. Пор.: Янчук. Белор. п., мел. № 2; Kolberg. Wolyn, № 98. Тексти: Метлинський, ст. 216, 217; Brykczynski (Zb. wiad., XII), st. 83, № 5.

Та рано-раненько, та рано-раненько виряджай мене, ненько, хорошенько, та рано-раненько, та рано-раненько до тієї тещі гордої, та рано-раненько, та рано-раненько.

— Не пий, сину, першої чарки від тещі, та рано-раненько, та рано-раненько, злий коникові на гриву, та рано-раненько, та рано-раненько.

Парал. тексти без нот: Г. Ткачев. Этнографические очерки Богучарского уезда. Памятная книжка Воронеж-ской губ. на 1865 и 1866 годы. Воронеж, 1867, ст. 202; Stecki. Wofyn, I, st. 79; Гр. Купчанко. Песни буковинско-го народа.— Записки юго-западного отдела имп. русского географического общества, т. II, К., 1875, № 205; Труды об-тва иссл. Вольти, І, ст. 137, № 51; Яворницький, № 555.

9 Л. Українка, т. 9

241

Вар. мел.: Лисенко в IV т.; Чуб., № 79, 80, 86; Розд.— Людкевич, № 131 і 132; Остапович, IV, № 5; Верховинець, № 23 і 73. Тексти: Гол., III, ч. 2, ст. 269, № 9; Z. Rokossowska. Wesele і piesni ze wsi Jurkowszczyzny w powiecie Zwiahelskim na Wolyniu.— Zb. wiad. do antr. kr., VII, № 5, st. 152.

Більше слів Леся не проказувала. В виданні: Wojcicki. Piesni ludu Bialochrobatow Mazurow і Rusi z nad Bugu. Warszawa, 1836, II, ст. 154, є такий текст (подаю в українській транскрипції з виправкою Очевидних помилок):

На добраніч, стіни, лави і столи мальовані.

Хто ж вас помивати буде, як Ганулі не буде?

Помиє вас матінойка білими рученьками, дробними слізоньками.

Вар. мелодії: Kolberg. Wolyn, № 99. Споріднені весільні мелодії: Kolberg. Pokucie, I, № 195 і 251; Chelm-skie, I, № 349, 359, 368, 373; Wolyn, № 95. Текст ще: Lozinski, ст. 112.

Ой літає чорна галочка по полю а черкає крилечками по йому 27.

—