Том 9 - Леся Українка

Ой полинь, полинь, мій

соколоньку, від мене, може, ти знайдеш чорнішу галку за мене.

— А вже ж бо з чотири сади облітав, а чорнішої за тебе галки не видав.

А в п’ятому, яблуневому, ночував, ой там я тебе, чорну галоньку, сподобав.

Ой ходила дівка Ганнуся по двору а черкала сукенкою по йому.

— Ой поїдь, поїдь, мій миленький, од мене, може, ти знайдеш кращу дівоньку за мене.

— А вже ж бо я чотири міста об’їхав, а кращої од тебе дівки не видав.

А в п’ятому, у Миропіллі, ночував,—

ой там я тебе, красну дівоньку, сподобав.

Вар. мелодії: Ф. Колесса. Наша дума, ст. 10; Демчен-ко, № 253; Kolberg. Wolyn, № 130. Подібна ритмічна схема: Kolberg. Chelmskie, I, № 269. Вар. тексту: О. Пчіл-ка. У. колядки, ст. 18.

Хміль лугами, хміль лугами, а пшениця ярами.

Ходи, ходи, молода Ганнусю, повечеряймо з нами.

Хміль не в’ється, хміль не в’ється, а пшениця не жнеться.

А вже ж мені, мої подруженьки, дівування минеться.

Інша мелодія у Верховинця, № 88-6; ближча у Дем-ченка, № 114. Парал. текст: Stecki. Wolyn, I, st. 88.

Було літо, було літо та й стала зима... Насіяла чорнобривців — тепера нема.

А вже ж мої чорнобривці процвітають, а вже ж мою русу косу розплітають.

— Чи ж я тобі, моя доню, не казала, чи твоєму та серденьку не сприяла: ой не ходи та до броду рано по воду та не слухай голубоньків, де два загудуть.

Та не слухай голубоньків, де два загудуть, та не бери подарочків, що дарма дають. Тебе ж тії подарочки з розуму зведуть, од матінки до свекрухи приведуть.

Варіанти мелодії: Роздольський — Людкевич, № 63, 83, 84, 90; Конощенко, III, № 93; Верховинець, № 24, 72, 86, ст. 31 і далі. Зріднені мелодії теж у Рубця, 216 нар. у. н., № 57; Лисенко в IV т.; Чуб., № 77, 78, 29 і інші; у його ж, Весільні пісні, № 25; у Бігдая, І, № 22; у Кольберга, Wolyn, № 110 і 161; у Конощенка, II, № 95 — ритмічний розвиток тої ж основи — на ямби. Парал. текст: Памятная книжка Воронежской губ. на 1892 г., вып. 2, стор. 291.

Не стій, вербо, над водою рано, рано!

Не стій, вербо, над водою та ранесенько!

Розвий, вербо, сімсот квіток рано, рано!

Розвий, вербо, сімсот квіток та ранесенько!

Що всім хлопцям по квітоньці рано, рано!

Що всім хлопцям по квітоньці та ранесенько!

Тільки Грицеві нема квітки рано, рано!

Тільки Грицеві нема квітки та ранесенько!

Єсть йому квітка — Ганнуся-дівка рано, рано!

Єсть йому квітка — Ганнуся-дівка та ранесенько!

Леся відносила цю пісню до веснянок; проте всі відомі варіанти її віднесені до весільних. Див.: Потебня. Объяс-нения, І, ст. 157—159; Маркевич. Обычаи и пр. малорос-сиян, ст. 116; Rokossowska в Zb. wiad. do antropol. kra-jowej, VII, № 36, st. 157. Мелодія зближена до № 64 сього збірника. Пор. теж: Рубець, 216 н. у. н., № 59 (= його ж, 100 у. н. п., № 26).

— Ой на добраніч, дівчино, на добраніч, ой подай мені білу ручейку на ніч.

— Ой не для тебе білу ручейку мила, оно для того, що вірнейко любила.

Парал. текст: Труды об-ва исслед. Волыни, І, ст. 122, № 6—7.

Ой сивая зозуленька всенькі сади облітала, всенькі сади облітала, в жадному не кувала.

Прилетіла й у вишнев садок — там сіла, закувала: (2)

— Ой саде ж мій, саде, чим я тобі не вгодила? (2)

Чи ж я рано не кувала, чи росиці не струшала?

Чи ж я рано не вставала, чи росиці не струшала?

Молоденька Мар’юся всенькі двори обходила, всенькі двори обходила, в жадному не плакала.

А як прийшла під батьків двір, там стала, заплакала. (2)

— Ой дворе ж мій, дворе, чим я тобі не вгодила? (2) Чи ж я рано не вставала, чи я тебе не замітала? (2)

Варіанти мелодії: Kolberg. Wolyn, № 36, 47, 48, 124, 127; текст: Lozinski, st. ЗО.

. Пор.: Kolberg. Wolyn, № 12, 21, 27, 75, 91 (ритмічна схема).

Пор. з № 55 і 56 сього збірника; Лисенко в IV т.; Чуб., № 6, 22, 27, 38—40 і інші; Бігдай, № 18, 237. Мінорні весільні мелодії з такою ж ритмічною будовою — Kolberg. Wolyn, № 7, 13. Тексти: Довнар-Запольский. Песни пин-чуков, № 4.

Ой тихо, тихо Дунай водойку несе !, а ще тихіше Ганнуся косу чеше.

Ой чеше, чеше, на тихий Дунай несе.

— Ой пливи, косо, під свекрушин дім просто та й слухай, косо, що свекруха говорить. Свекруха ходить, все стихенька говорить:

— Тепер на мене добрая годинойка, прийде до мене чужая дитинойка.

1 Кожен рядок співається двічі.— Ред.

Варіанти мелодії: Роздольський Людкевич, № 62; Верховинець, № 66, ст. 5 і 35. Текст: Демченко, № 129.

Пор. з № 56 сього збірника; Kolberg. Wolyn, № 64, 71, 105, 101, 106; Pokucie, № 109, 157, 181, 192; Роздольський — Людкевич, № 68—79. Тексти: Wojcicki, II, ст. 150; Гол., III, ч. 2, ст. 212, 335, 355; Waclaw z Oleska, ЗО, № 97.

Ритмічна схема спільна з № 52 сього збірника і показаними там варіантами; пор.: Янчук. Вес. пісні з с. Корні-ци, № 2; Kolberg. Pokucie, I, № 194, 211; Chelmskie, № 293, 323, 351, 376; Wolyn, № 1, 12, 112, 122; Ів. Колесса, ст. 168, 194; Роздольський — Людкевич, № 92—113.

Світи, місяцю, не вечорися, ой їдь, мій милий, та й не спізнися.

Вже твоя вечеря пилом припала, вже твоя мила смутненька стала.

По плечку кіска розпустилася, по личку слізка покотилася.

НА ХРЕСТИНИ — Ой де ж бо ти, мати божа, ой де ж ти бувала?— В Іванихи-породіллі дитятко купала.— Ой