Засуджений до розстрілу - Ярослав Штендера

кіннота вирушала на Перекоп. В тому напрямку просувалась кіннота, що оперувала в районі Євпаторії. Роззброєння німців в Сімферополі доручалось провести головній силі Кримської Групи. Кіннота полковника Петрова мала продовжувати операції проти більшовиків, виділивши невеликий відділ, який би допомагав роззброїти німців, якщо було б потрібно. Цей план здійснювався тільки тоді, коли німці силою хотіли б примусити Групу залишити Крим без належного наказу від українського уряду. На нараді розроблено і другий план, який передбачав: коли німці займуть Перекоп і силою намагатимуться витиснути Запорожців з Криму, тоді всі частини Кримської Групи пробиваються до Феодосії, відбивають від більшовиків Керченський півострів, між Арбатською і Феодосійською затоками створюють оборонну лінію і чекають дальших вказівок від українського уряду. У відповідь на наступ німців Запорожці мали оборонятися, підключаючи місцеве населення. Планувалось Запорожцям зайняти фортеці Керч і Єпікале й зв'язатись з Кубанню. Цей план мав бути здійснений щойно "на спеціяльний доповнюючий наказ підполковника Болбочана і тільки під його керівництвом".[12]

Німці також планували свої заходи проти Запорожців. "Вдень було помітно групування німецьких військ. Так, ще 25 Квітня о 2-ій годині по полудні на околичних горах Сімферополя німці почали установляти батареї, спрямовані на ешелони Запорожців. Коли запитали про ціль цієї установки, то начальник штабу через Отто Кірхнера передав, що ці міри приймаються на випадок розрухи, у місті. Крім цього німці почали будувати окопи навколо розташування запорозьких ешелонів, мотивуючи це звичайними вправами свого війська".[13 *] Однак, не зважаючи на твердження німців, не викликало сумніву, що їхні зусилля скеровані проти Кримської Групи. Щоб відвернути увагу козаків від німецьких заходів, командир Групи наказав проводити муштру. При таких обставинах 26 квітня надійшло повідомлення, що до Сімферополя прибуває командир Окремого Запорозького Корпусу отаман Натієв, який мав би розпружити українсько-німецькі відносини. Однак ще до його прибуття напруження зростало щогодини. Того ж дня, 26 квітня, Запорожці помітили, що німці почали займати раніше підготовані окопи, "почали уставляти кулемети, а в горах появилося ще більше гармат. Одночасно з тим, німці сильним відділом військ обставили всі вулиці, які прилягали до залізничного двірця, і таким чином щільно обхопили в міцне кільце українське військо. Після цього німці заявили, що Запорожцям абсолютно забороняється вихід за лінію окружения".[14 *] Для Запорожців і їхнього командира знову настав критичний момент.

На той час німці мали набагато виграшні позиції, так як їх частини перейшли Перекоп, а кіннота впевнено просувалася до Сімферополя. На станцію Джанкой також прибув штаб нової дивізії. Таким чином, перший план Болбочана був перекреслений, і Кримська Група могла вдатися тільки до другого, тобто до захоплення Керченського півострова, Не зважаючи на намагання німців перервати зв'язок між різними українськими відділами, він все-таки втримувався. В тому значно допомагало місцеве населення. Останній конфлікт Болбочан теж вирішив розв'язати мирним шляхом, але на випадок поразки, бути готрвим до збройної боротьби. В тому дусі він видав відповідний наказ, згідно з яким доручив охорону Кримської Групи 2-му Запорозькому полку. 26 квітня до Запорожців прибула німецька делегація з вимогою, щоб вони склали зброю, передали німцям своє майно, залишили Крим і відпустили всіх добровольців, набраних в Криму. Вимоги німців базувались на тому, що український уряд визнав Крим окремою територією і твердив, що там не повинно бути жодних українських військових частин. Болбочан відкинув вимоги німців і заявив, що "Запорожці всі ляжуть як один, але цих вимог не виконають. І щоб дати зрозуміти делегації, -що це не проста погроза, він у її присутности видав наказ Запорожцям шикуватися до бою".[15] Однак, щоб не допустити пролиття крові, командир Кримської Групи вимагав від німців можливості зв'язатися з Києвом І попередив, що тільки отримавши звідти наказ, залишить Крим і то тільки із зброєю в руках. Також наполягав, щоб німці передали свої вимоги в письмовій формі. Замість відповіді, німці знову вимагали, аби Болбочан показав їм наказ, згідно з яким Кримська Група прибула в Крим. Але український воєначальник знову і знову твердив, що одержав усний наказ, і що отаман Натієв, який незабаром приїде, напевно, привезе цей наказ на письмі.

Тим часом обидві сторони приготовлялися до бою. Генерал фон Кош із своїм штабом переїхав до міста. В деяких місцях німці "почали