Студії з української етнографії та антропології - Федір Кіндратович Вовк

Ще частіше батьки, благословляючи, стають на ланку, вкриту кожуши-

ім Экспеа, IV. ст. 37f.

Меч роґмчть так. зрізують з хліба верхню шкуринку її формі кола, встромляють гуди до полонина шаблю, а то А просто палицю Поверх хліба до шаблі прив'язують васильки, гвоздику, чебрець та ииіш квітки, а також скручені та пороблені драбинками, тощо. Під хлібом обв'язують шаблю рушником чи вишиваною хусткою (Чубиискій. Эксиед., IV, ст. 692). В Шартрені (Chartrain) головний співак шлюбного хору тримас вістрям догори шпаг^ застромлену в яблуко чи померанець.

Макс. Ковалевскій. Закони и обмчаи на Кавказі. СПБ., 1890. II. 48 і 105

ною та приставлену до печі, яка тут знову грає ролю стародавнього вогнища жертвеного вівтаря, резиденції Агнца .

За Давідом, у старих пруссаків молода, покидаючи батьківську хату, звертається з молитвою до святого вогню родинного вогнища. Коли молода виходить з дому до церкви, сама чи з молодим, мати у дворі кропить її свяченою водою та обсипає хмелем. В разі, коли до церкви їдуть, мати підходить до воза, що на ньому має їхати молода з своїми дружками, кладе перед кіньми хліб, а сіль, яку вона має з собою, сипле на молоду, а то й на молодого, коли вони їдуть разом, охороняючи її цим од усіх можливих чарів ,05. В деяких місцевостях у той самий час батько обходить поїзд, обсипає всіх зерном та, обсипаючи, примовляє:

Роди, Боже, жито На новеє літо.

Густеє, колосистеє.

На стебло стеблистеє,

Щоб наші діти мали 1 стоячи жали.

(Чуб., М 817 та 605).

Перед возом молодих їде ще один віз з прапором молодих; иноді старости беруть з собою і коровай. У гуцулів, у Галичині, сам батько везе молоду до церкви. Тричі обходить він з нею круг стола, а всі присутні йдуть за ними. Потім молода стає навколішки серед хати, а староста просить батьків та всіх присутніх благословити її. Проказавши кілька сакраментальних слів, батько бере молоду за руку й веде її з хати. Переходячи під середнім сволоком, молода бере шклянку з водою і виливає її за собою. Тоді всі присутні беруться за руки і, утворивши таким способом ланцюг, ідуть разом з молодою у двір. Там вона знову цілує всім руки; мати з допомогою дружок садовить її на віз і після того обсипає всіх пшеницею, а батько, взявши коней за поводи, виводить їх на вулицю. Крім своєї шлюбної одежі, молода має ще на собі намітку, що нею потім зав'язують її, як молодицю. До цієї намітки приченле но великого калача в формі перстня, що спадає їй на груди, а на правій руці у молодої висить ще один калач, що зветься *прозорий калач». Молодий має на собі також подібні калачі. Молода мовчить цілу дорогу; вона не має права говорити, поки не зустрінеться з молодим, що так само їде до церкви. Коли поїзд наближається до церкви, музики перестають грати В Коломийському повіті поїзд спиняється перед воротами церкви, і тоді співають такої пісні; «Нема попа вдома, поїхав до Львова, церкву викупати, її одчиняти» <|>6, Це, певне, ремінісценція про сумний час польського панування на Україні, коли треба було платити жидові-оренда реві за право ввійти до церкви.

Входячи до церкви, кожний з майбутнього подружжя намагається перший переступити церковний поріг, бо це йому забезпечує першу ролю в шлюбному житті .

Шлюбні обряди православної церкви, як і цілого христіянства взагалі, мають в собі багато рис, що їх вони дістали у спадщину від попередніх

,#4 L. David. Preuss. chron. S 108. 134, цнт. y Фаминцнна. Божества древнихъ славянъ. СПБ-, 1884. ст. 98.

,м Про ритуальний обряд з сіллю див. Сумиовь. О свадебн обрядахъ. та Wood. The wedding-day etc.. I. 131.

IM H. Колцуняк. Весілля в Ковалівиі (Правда. 1891. липень, ст. 25).

,fT «Наука», вид. Наумовича. 1889. VIIІ. 449.

релігій, напр., вінці, перстні, зв'язування рук молодим, обводіння з запаленими свічками навколо аналоя, пиття з одного келиха тощо. Щоб схарактеризувати певні особливості шлюбного релігійного обряду на Україні н XVII столітті, варто навести продовження цікавого оповідання в книжці Лазіція, що ми вже його цитували на початку нашої праці. Дарма що автор, будучи католицьким священиком, мав намір висміяти схизматичного українського попа та надати йому малопривабливий вигляд,— а це виразно зазначене в цій книжці,— все-таки разом із тим в ній не бракує дуже цікавих подробиць з точки погляду історії та етнографії.

«igitur circa horam noctis undecimam, sponsi cum fidibus, facibus et fistu-lis ad delubrum deducuntur. Ante illorurn adventum, aliquod vascula, sicera, melicrato et cereviscia plena hue advecta sunt. Convivae itaqui utriusque sexus saltando, ludendo, clamando et ridendo bonam noctis obscurae partem consu-munt. tnterea mittuntur certi homines, qui Flaminem accersant, hi plerumque re infecta seme! atque iterum discedunt itque fit propter tomulentiam deplorali sacrificuli, qui vino et somno sepultus jacet. Vulgus interim ducendis choreis occupatur. Post ea morae et absentiae impatientes illi, qui sponsum adfinitate altingunt, Flaminis poti domum effringunt et vi abreptum ad peragenda sacra lundem pertrahunt. Ille dum solito vult fungi officis, nec tarnen rectis pedibus consistere potest, saepe concidit in medio templo. Exoritur igitur damnabilis risus et barbaries ut vix opiner ethnicos Veneris sacra scurriolius peregisse. Accurunt illico, qui lurconem teneant, ne collabatur. Tum primo pones sibi debitos adferri jubet. Deinde libro aperto stentorea voce aliquem Hymnum Dauidicum cantat. Postea intortam sponsi caesariem manu comprehendes, in hane sententiam eundem affatur: Die mihi, б sponse, ô frater, ô amice, num-quid tu huic temerae vir esse potes? numquid eam fustibus aliquando muleta-bis? numquid aegrotam, scabiosam et decrepitam derelinques? His sanctar jurat sponsus se facturum viri boni officium. Ad sponsam igitur sermonem converlens eam quoque inlerrogat: An viro ferendo sufficiat? (nam puellae decem et undecim annorum hic nubunt) an rei familiaris curam agere? an caeco, curuo et decrepito marito fida velit esse comes? adfirmat il la. Mix Flamen serto ligneo viridi utriusque caput coronat. In circumferentia corona-rum descripta sunt Ruthenicae haec Nerba: Crcscite et mutliplicamini. Ille dum haec agit, inflamantur ab ombibus cerae candelae, et patera medone spumans sacrificule traditur, eam novis sponsis uno propinat haustu, illi simili alacritate évacuant et viro religioso reddunt. Abiecto iam ligneo cassiculo et pedibus contrito, novas instituant choreas, hic Flamen choragus est, caeteri longo ordine eundem insequuntur. Faeminaé etiam lupulum in templo sporgunt et linum, eum tali