Студії з української етнографії та антропології - Федір Кіндратович Вовк
Танці тривають цілу ніч. Нарешті всі розходяться, крім молодого, що, як і попередньої ночі, зостається спати з молодою.
У гуцулів так само пришивають вінок до шапки молодого, але роблять це в його хаті, дотримуючи всіх тих^амих обрядів, і не забувають також вплести головку часнику, що охороняє проти чарів, тощо. Під час цієї церемонії молодий сидить за столом у шапці№, Явна річ, шо тут маємо деформацію примітивного обряду, що у даному випадку не має жадної рації; можливо, їднак, що це просто помилка автора, який повідомляє про цей факт.
5
Священний хліб — коровай. Церемонія ритуального мелення.
Приготування короваю. Пісні та обряди. Оздоби. Танці.
В той час, як молодий ходить по селі, иноді ще рано в неділю, а то ще навіть і кілька день перед тим, починають готувати коровай. Цей обряд являє уривок стародавнього релігійного культу, що заховався в ритуалі українського весілля в дуже виразному й непорушеному вигляді. Коровай — цс священний хліб, що має дуже велике ритуальне значення і що, без жадного сумніву, фігурував колись як жертвена річ. Щодо етимології самого слова, то одні (Ящуржинський) гадають, що воно походить од московського слова кроить, по-українському краяти, а инші (Сумцов) вважають, що воно походить од санскритського корня kr, чинити; санскритське слово upakârika означає рід пирога, а литовське слово karaïszis — хліб чи також пиріг. В усіх релігійних культах жертва хлібом замінила собою жертву худобою, тому дуже часто надають хлібові форми ріжних тварин, що їх колись мали звичай колоти як жертву, а саме: бика, барана, козла, свині тощо. Беручи на увагу, що український коровай так само має форму ріжних тварин, або частіше ще ріжних частин їх тіла, як от голова, роги тощо**, назва цього хліба, який замінив собою жертвене м'ясо, мусить мати етимологічний зв’язок з санскритським словом krävya, грецьке à£xt>s , латинським caro-nis — м'ясо, старослав’янським крава, московським та українським корова, польським krowa “34, так само як і слав’янськнм словом коровь, польським krew і т. д.,— кров.
У всякім разі не може бути найменшого сумніву щодо значення цього хліба як жертви, а також і щодо його зв’язку з культом сонця, як це читач зараз побачить.
На Україні коровай годиться робити виключно тільки молодицям, що на той час живуть зі своїми чоловіками, так що до участи в цьому обряді не можуть бути допущені не тільки вдови, але й ті молодиці, що їх чоловіки на той час відсутні, наприклад, на військовій службі тощо*®.
Иноді навіть виключають жінок, що вдруге вийшли заміж. Цих коровайниць, шо їх число мусить бути непарне (чи не сім?), спеціально запрошує мати молодої, або иноді запрошують їх через