Пам'ятай мене таким - Хелена Власенко

Водій швидко обхопив Олексія руками і силоміць відтягнув з Гліба. Той брикався і поривався агресивно продовжити, чуючи в свій бік принизливу п’яну лайку, але Міша впевнено його тримав. Макар же взявся піднімати Гліба, який не усвідомлював, що діється і не бачив хто перед ним, а тільки думав, як знову зчепитися з Олексієм. Колишній хлопець Дарини, бачачи перед собою перепону в постаті Макара, замахнувся на нього, щоб вдарити і забрати зі свого шляху. Макар зреагував миттєво - заломив йому руку за спину і той знерухомлений вкляк на одне коліно.

– Міша, відпускай його і хай валить на всі чотири сторони, - Макар, ще тримаючи Гліба в підконтрольній позиції, твердо, з домішком злості, сказав своєму водієві-охоронцеві. Михайло так і зробив. 

Олексій, з побитим обличчям, палав злістю, але ослухатися не посмів. Він шарпнув руки від послабленого захвату Міші, відійшов на пару кроків і побачив нажахану і безмовну від баченого Дарину. Пустився до неї, але сталеві слова спинили на півкроці.

– Геть. Негайно, - дівчина аж здригнулась від непохитної сили, яка ховалась за рівним голосом звичайної тональності. Він навіть його не підвищував.

Олексій, очевидно, відчув те саме. Він глянув вибачливо на сполотнілу дівчину, косо на Макара, сплюнув кров і пішов до дороги.

– Тепер бери це п’яне непорозуміння і завези додому, - послабив хватку Макар на руці Гліба, бачачи, що той втихомирився - зрозумів, на кого недавно був замахнувся.

Міша кивнув, у два кроки опинився біля Дарининого колишнього та схопив того за плече. Штовхаючи, повів понурого і протверезілого враз хлопця до машини.

Дарина, відчуваючи себе зараз одним цілим із землею під ногами, невідривно дивилася на Макара. Він, схиливши голову, взявся заправляти на собі сорочку, яка повилазила зі штанів через різкі рухи. Вона не знала, що сказати і просто чекала його реакції. Лютуватиме і буде правий. Втім побачила протилежне. Макар захитав схиленою головою і почувся його іронічний смішок.

– Ну і втягнула ти мене в халепу, - укутав її м’який синій. Порівнявся з нею. - Я замолоду такими дурницями не ганьбився, як тепер після зустрічі з тобою.

Бачачи її ще розгублений і наляканий недавніми подіями мовчазний погляд, неспішно притягнув до себе в обійми. За хвилину заспокійливих погладжувань поцілував маківку, взяв тонку долоньку і повів за собою до авто.