Я заберу свою дочку - Олександра Багірова

- Мамо! Хто цей дядько? - дочка з цікавістю розглядає незнайомця.
Якби я знала, що відповісти.
- Я твій батько, - впевнено заявляє дивний мужик.
- Нісенітниця! У моєї дочки є батько, - мій голос тремтить.
Погляд його залізних очей пробирається в душу. Непідконтрольний страх сковує тіло.
- Я більше скажу, - незнайомець перегороджує мені дорогу, - Тут живе, - вказує на мій живіт, що ледве округлився, - Мій син.
- Ви ненормальний, - не питаю, стверджую. – Я вас уперше бачу! – по хребті біжить холодний піт.
- Тепер я надовго у твоїм житті, звикай…

Історія про Стаса "Сім'я у борг"