Радіоп'єси - Інгеборг Бахман
ПРОДАВЕЦЬ А що Ви хочете побачити при кращому освітленні?
ЛАУРЕНЦ О, я не знаю… вибачте, будь ласка, ще раз.
ПРОДАВЕЦЬ Можливо, Ви знайдете щось підходяще. Я радо покажу Вам наші товари.
ЛАУРЕНЦ усе нерішучіше Ні, це справді не обов’язково. Я, власне, нічого не хотів купувати, я взагалі нічого не хочу… це перевищило б мої можливості.
ПРОДАВЕЦЬ стримано Так, тоді… Я, звичайно, Вам дещо залюбки показав би.
ЛАУРЕНЦ Я не знаю, де залишився той пан… мене дивує, що він ще не повернувся, він же обіцяв одразу повернутися… а тепер, мені здається, я стою тут уже десять хвилин.
ПРОДАВЕЦЬ Я не хочу Вас переконувати.
ЛАУРЕНЦ Ні, ні, прошу, це була моя помилка, моя цікавість, я не розумію, як я міг бути таким цікавим. Це від очікування. На добраніч.
ПРОДАВЕЦЬ До побачення, пане.
Музична варіація.
ЛАУРЕНЦ імовірно крізь фільтр І що його так затримує, він же обіцяв одразу повернутися.
Кінець музичної варіації.
Музика затихає, однак атмосфера стає все напруженішою, знову сцена на вулиці, у відзвуках вона видається нереальною. Трохи вуличного шуму.
СТАРА ЖІНКА тепер вона говорить не діалектом, а літературною мовою Повітряні кульки, блакитні й червоні повітряні кульки. Два шилінґи, милостивий пане. Чи не хочете купити своїй нареченій червону повітряну кульку?
КАТЕРИНЩИК
Між сьогодні та завтра
Лежить ніч, лежить сон,
Тож журитись не варто,
Тож журитись не варто,
Між сьогодні та завтра
Лежить ніч, лежить сон.
ТОРГОВЕЦЬ РИБОЮ Погляньте на красуню-рибачиху. Вона навудила для вас м’ясистих коропів і спіймала велику щуку. Сьогодні для вас, мої пані й панове, усе дешевше.
ПЕРЕХОЖИЙ У цьому випадку два на два не чотири…
ПРОДАВЕЦЬ БРИТВ З «Лезо-фікс» кожне лезо стане гострішим, мій пане. Цими лезами Ви найточніше розділите: ніч і день… воду й вогонь, верх і низ, те, що ззовні, і те, що в душі…
Лауренц біжить, його кроки чути надто голосно.
КАТЕРИНЩИК також на тлі шуму
Я засвічу тобі найдальші зірки,
Вкрию хмаринами білими.
Швидкий перехід, Лауренц біжить, він тяжко дихає, чути, як відчиняються двері, риплять дверні петлі, шум вулиці зникає, музика, на іншому фоні — дзвінкий звук пилки.
ЛАУРЕНЦ усередині Що це за музика? Ви ввімкнули радіо?
ПРОДАВЕЦЬ Ні, я не маю радіо. І я не слухаю музики.
ЛАУРЕНЦ Лишень послухайте, послухайте. Що це таке?
ПРОДАВЕЦЬ Можливо, це порох, який кружляє навкруги, або балки, які стогнуть, або земля, яка тремтить під стуготінням міста, банально кажучи.
ЛАУРЕНЦ Тут така сутінь. Можливо те, що я чую, це справді кружляння пороху. Виглядає на те, що Ваші торговельні справи не в найліпшому стані. Чому Ви не дбаєте про те, щоб тут було чистіше й світліше? Ви не маєте для Вашої лампи навіть абажура. І ці мухи — так пізно восени. Так пізно восени взагалі не може бути жодних мух.
ПРОДАВЕЦЬ Чому Ви вже буркочите, зовсім невиразно, майже ковтаючи звуки навіть не дізнавшись, чому це так? Сідайте, будь ласка!
ЛАУРЕНЦ Чому? Прошу, я лиш хотів…
ПРОДАВЕЦЬ Прошу, тут, на цьому кріслі. По-діловому, як доти. Я мушу тепер лише вимкнути світло.
ЛАУРЕНЦ Світло?… Ні, не треба вимикати світла… не треба.
Звук вимикача, дуже голосна музика.
ПРОДАВЕЦЬ по-діловому, майже за звичкою, Лауренц у нього — не перший «клієнт». Ви відчуваєте, ніби перебуваєте глибоко під водою, однак очі можете тримати розплющеними — і бачите, як миготять срібні й червоні барви, і блакитні знамена сну[6] майорять у Вашому сні. Ширини, висоти й глибини не існує, і Ви не осягаєте більше простору — і час завмер, хоча й швидше минає, так швидко, ніби йде до свого кінця, ніби мусить досягнути своєї мети.
ЛАУРЕНЦ без страху Тут надто багато світла для моїх очей і надто багато снів для мого неспання і спання. Занадто багато.
ПРОДАВЕЦЬ по-діловому Усе відразу — це надто багато. Найкраще, коли Ви подивитеся сон за сном. Погляньте ліворуч, розпочніть там внизу, це — невеликий сон. Вам найкраще починати з малих снів… В іншому разі Вам буде надто тяжко вибрати.
Сни на продаж
Починає звучати нова музика, яка для того, щоб відтворити мотив страху, деколи нагадує переслідування.
Перший сон
Звук потяга, який то наближається, то віддаляється, деколи звучить страхітливо близько.
Л
АУРЕНЦ Мій друже! Пане Мандлю! Друже! Мандлю! Швидше, швидше!
МАНДЛЬ Я більше не можу, я більше не можу.
ЛАУРЕНЦ Він наближається. Вони наближаються, пане Мандлю!
МАНДЛЬ Я більше не можу…
АННА Мої руки кривавлять, мої коліна кривавлять.
МАНДЛЬ Я більше не можу.
ЛАУРЕНЦ Швидше, швидше, до тунелю.
МАНДЛЬ Я не можу потрапити до тунелю, я не можу досягнути до рук!
ЛАУРЕНЦ Ось тунель, тут, ні, там, ні, тут.
АННА Допоможіть мені, мої руки кривавлять.
ЛАУРЕНЦ Ось уже тут тунель. Дайте мені драбину.
АННА Я вся в крові, я стікаю кров’ю. Вони наближаються.
ЛАУРЕНЦ Нагору, ми мусимо вийти через тунель нагору.
МАНДЛЬ Кинь драбину, вони наближаються.
АННА Зі швидкістю двісті кілометрів на годину. Я стікаю кров’ю, я стікаю кров’ю, зі швидкістю двісті кілометрів на годину.
ЛАУРЕНЦ Затуліть собою тунель, затуліть своїм серцем тунель.
АННА Лауренце! Допоможіть мені. Моє серце, моє серце болить.
ЛАУРЕНЦ Серце через тунель. Насамперед серце.
МАНДЛЬ Ми мусимо кинутися назустріч локомотиву.
АННА Лауренце, Ви мусите спинити локомотив.
ЛАУРЕНЦ Спинити! Спинити!
АННА Моє серце сходить кров’ю зі швидкістю двісті кілометрів на годину.
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР здалеку Ми атакуватимемо з повітря!
АННА скрикує Послухайте, він атакує наше серце.
ЛАУРЕНЦ До сховища, під покриття, під землю!
МАНДЛЬ Під землю!
АННА Земля сходить кров’ю! Моя земля, моя земля сходить кров’ю.
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР здалеку Увага. Скинути бомби!
Чути, як вибухають бомби.
ЛАУРЕНЦ Згляньтеся!
Усе раптово зникає. Починає звучати тиха, тривожна музика.
ПРОДАВЕЦЬ Що з Вами? Вам недобре?
ЛАУРЕНЦ О, так, ні… жахливо, ах так… ось де я… добре.
ПРОДАВЕЦЬ Ви раптом вигукнули «Згляньтеся!» — і тому я знову ввімкнув світло, щоб побачити,
