Темний або приборкання норовливого - Люсі Лі

На першій сторінці, з назвою – Анкета кандидата красується фото, гарненької кирпатої блондинки. На вигляд дівчині було не більше вісімнадцяти. Великі блакитні очі, світла шкіра, пухкі звабливі вуста. 

М-м-м, смачненьке дівча.

Зачепа Дарина Олександрівна, двадцять один рік. Закінчила престижний столичний виш, із червоним дипломом за спеціальністю, «Економіка управління».

– Економіст, значіть. Ну-ну, подивимося, чи надовго її вистачить.

Робота на посаді помічника Максима Вікторовича не цукор, і тут потрібна залізна хватка та сталеві нерви. А крихітка швидше схожа на маленьке злякане зайченя ніж на пропалену життям кар'єристку. 

Та чомусь це злякане зайченя  хочеться затиснути десь в затишному кутку, щоб спробувати на смак манливі губки. Напевно крихітка навіть і не здогадується про свою надмірну звабливість, бо така серйозна на фото, аж смішно. Або це чергова маска, скільки я таких от милих крихіток вивів на чисту воду. 

За такою навіть цікаво буде самому простежити, хоч часто цю роботу доручаю хлопцям, але не в цьому випадку. 

Такі перевірки, вже увійшли до системи, із кожним новим співробітником, після кількох випадків зі зливом інформації. Кожного кандидата на посаду, перевіряла не лише служба безпеки, а і я особисто, включаючи стеження, якщо знадобиться.

Хоч Люда, вірна помічниця Максима, за весь час роботи не була помічена в махінаціях, але перевірити її молодшу сестричку все-таки варто. Бо перестраховка не завадить, тим паче у випадку особистого помічника. Такого симпатичного особистого помічника.

Звісно можна буде потім й ближче познайомитися із гарненькою помічницею Макса. Коли подумав про те, що я міг би зробити з новою секретаркою боса, і скільки разів, подумки усміхнувся. Зачепила мене чимось, це дівчисько. Та відразу ж різко відсмикнув себе, бо не в моїх правилах заводити романи на робочому місці. Тим більше потім не відв'яжешся від дівчини, а бачити страждальне обличчя кожного робочого дня вище моїх сил. 

Ми це вже якось проходили.