Темний або приборкання норовливого - Люсі Лі
– Так, — опустивши довгі вії, зніяковіло тягне.
– Це все наше? - зморгнувши навалу кидаю у бік пакетів з одягом та взуттям.
– Так, — дівчина ствердно хитає головою.
– Тоді я розплачуся і поїдемо. Мабуть, нас вже зачекалися, — проговорюю прямуючи до каси.
Під час перельоту краєм ока постійно спостерігаю за Зачепа. А особливо за тим як, зморена нічним недосипом, вона солодко спить. Як уві сні здригаються її довжелезні вії, як спокійно здіймаються груди. Через деякий час Дарина обхоплює себе руками, мабуть, змерзла. Не роздумуючи навіть та не дивлячись на те що мої дії можуть сприйняти як дивні, вкриваю її пледом.
Одразу після цього ловлю на собі уважний здивований погляд Максима, та напевно вперше у житті відчуваю себе ніяково. Щось зі мною дивне коїться, раніше за собою такі напади турботи не спостерігав.
Ранок наступного дня Дарина знову проспала, і чому мене це вже не дивує. Коли побачив що вся команда у повному зборі крім неї чекає у холі відразу рвонув до її номера, щоб розбудити поки не з'явився Максим Вікторович. Бо тоді нам точно прилетить від нього на горіхи, все-таки на носі багато мільйонний контракт.
Та коли бачу рудого довгов'язика, що активно тупцює біля дверей номера зайченя, одразу закипів. Благо довго з ним мучиться не довелося, бо коли крихітка нарешті відкрила ці трикляті двері, вид заспаної та такої бажаної дівчини миттєво приводить мене, та мій член у бойову готовність. Тому рудий був швидко відправлений у відставку, я набагато краще і швидше підготую сонько до важливої презентації ніж він. Бо знаю деякі методи, які дуже подобаються дівчатам. Та, мала зараза, знову не ведеться на мою неймовірну чарівливість з сумішшю нахабства, та гумору.
Коли Дарина нарешті виходить з ванної кімнати, вся така свіжа та гарна, з милим рум'янцем на щоках, мене знову несе. Хочеться кинути шпильку, чимось зачепити, бо насправді я майже на межі від того, щоб накинутися на гарненьке дівчисько та засмоктати у жадібному поцілунку. М-м-м. Вже уявляю наскільки вона смачна.
Я підходжу до Дарини ближче та тягнуся долонею, торкаюся ніжної шкіри, шовкового волосся, яке хочеться грубо відтягнути назад, щоб відкрити собі для погляду тонку звабливу шкіру шиї. Її груди часто здіймаються, дихання глибшає, повіки прикриті, манливі вуста причинені ніби дозволяючи скуштувати. Біс. Вона зараз неймовірно зваблива, ледь тримаюся від того, щоб не зірватися та не наробити дурниць. Бо якщо я її зараз поцілую вже не на який захід ми із нею не поїдемо.
Коли схиляюся до дівчини, щоб вдихнути її п'янкий аромат, Дарина різко відкриває свої блакитні очі й мені вистачає менш ніж секунди, щоб вловити бажання у відповідь. Тому навіщось одразу все псую, розвіюючи це ледь помітне мариво між нами. Мабуть, я звичайнісінький боягуз, бо несподівано для себе розумію що не вартий цієї чистої та довірливої дівчини.
Та чи зможу я так легко подавити ті почуття, які вже до неї з'явилися?
