Темний або приборкання норовливого - Люсі Лі

Б'ю не на повну силу, можна сказати даю легкого ляпаса, та рудий зі стогоном валиться на бік, та  відразу відключається. Слабак. 

Мій потемнілий погляд падає на затихлу компанію, та зблідлу Дарину. Вона явно у шоку від того що зараз відбулося. Та просто перепросити за свою поведінку, або спробувати пояснити, що насправді я не хотів вирубати юриста, я зараз не міг. Бо мене аж трусило від того, що вона провела вечір з ним, а не зі мною. Хоч розумію що це не її провина, та все одно, бісить до скону. Тому не зволікаючи більше не секунди схоплюю дівчину на руки й перекинувши через плече несу її до номера. Щоб все ж-таки поговорити, та вже без свідків. 

Скрикнувши від страху, Дар робить спробу чинити мені опір. Лупить долонями по спині, та навіть примудряється добре подряпати мені шкіру на руці, та від збудження я зовсім не відчуваю болю. Єдиною моєю метою зараз було забрати її звідси, і якнайшвидше. Бо я вже не контролюю себе, ревнощі застелили мені очі, остаточно позбавляючи розуму та заважаючи тверезо осмислити ситуацію. У голові було лише те, що я до божевілля хочу, щоб була моєю. Хочу здерти з неї це плаття, та зайнятися коханням, жорстким, шаленим. Щоб навіть забула не те що думати про інших чоловіків, а взагалі не дивилася в їхній бік. 

Бо моя.

Вихопивши з її рук сумочку знаходжу ключ і відкриваю її номер. На руках заношу до приміщення, та поставивши на підлогу не кваплюсь випускати з рук. Притиснувши щільніше, наче божевільний глибоко вдихаю бажаний запах моєї крихітки. Бог мій, як же звабливо та смачно вона пахне. Від цього дурманливого аромату, що відходить від дівчини, та кількості адреналіну, що приснуло в кров, мені остаточно зносить дах. 

Я хочу її так сильно, що в паху скручує від пекучого бажання. Мені ще ніколи нікого не хотілося так сильно як її. Хочеться нарешті спробувати на смак звабливу крихітку. Розкласти прямо тут, на килимі, та шалено кохати у всіх позах, до одуру, до нестями.

Та коли підняв її підборіддя, щоб заглянути у величезні розширені очі, зрозумів що перегнув палицю. 

– Ти боїшся мене? - хриплю, боячись випустити маленьку зі своїх лещат. 

– Коли ти так дивишся, так, — шепоче у відповідь, пухкими звабливими губками.

Як же хочеться їх поцілувати.

– Що мені зробити, щоб ти припинила зараз боятися? - нахиляюся нижче, нахиливши голову набік жалібно дивлюся на напіввідчинені вуста. Такі манливі. Та так і не дочекавшись відповіді зриваюся, та люто впиваюся в солодкі губки. 

М-м-м, аж під віками спалахує та іскриться від неймовірного задоволення. Яка ж вона солодка. М'які губки наче цукерки, так і хочеться посмоктати.

Попри спротив дівчини, з силою вклинююся між її губ, щоб пірнути глибше до рота. Відчуваю що крихітка потроху починає розслаблятися та навіть несміливо відповідати на мій поцілунок. Це заводить ще більше. Божеволіючи від її смаку та ніжності із захопленням починаю досліджувати її палкий ротик, та одночасно обгладжувати гнучке дівоче тіло. Таке звабливе у цьому вбранні, а без нього ще звабливіше.

Від цієї думки мій член приходить у максимальну готовність, та вже красномовно упирається Дарині в живіт. Від цього хочеться ще щільніше притиснути до себе дівчину, щоб відчула наскільки сильно я зараз її хочу. Та боюся можу не розрахувати силу, вона ж така тендітна. 

Із затьмарення, на грані божевілля, коли я вже почав здирати з Дарини сукню, маючи намір роздягти її повністю, мене несподівано вибиває дзвінкий ляпас. Опам'ятавшись, миттю впускаю крихітку з обіймів. Дарина одразу відсахується від мене, та прикриває свої оголені груди. Бо ліф плаття я вже встиг стягнути. 

– Кажеш що зробити? Не робити більше так, — тяжко дихаючи та дивлячись на мене вовком, шепотить припухлими губами. – Не смій до мене торкатися без моєї згоди, — шипить, дивлячись з-під лоба.

– Добре, — ричу у відповідь з силою придушуючи бажання закінчити розпочате, бо яйця вже просто скручує. – Тоді наступного разу я попереджатиму коли захочу до тебе доторкнутися, — роздратовано карбую. Я знаю що зараз вона права, та я ще не зовсім відійшов від побаченого у барі, тому і досі злий на неї, та і на себе також. – Та ти нікуди більше не підеш із цим рудим виродком, ти мене зрозуміла! - із силою стискаю свої щелепи. 

– Це ще чому? - в синіх очах спалахує справжній праведний вогонь. – Ти мені хто батько, чи може старший брат? З чого це я повинна питати в тебе дозволу з ким мені проводити вільний від роботи час! - з викликом дивиться мені в очі.

От мала зараза.

– Ні, не батько, і слава богу не брат, бо тоді б не зміг тебе цілувати, — трішки заспокоївшись, спокійно проговорюю. - Та ось за погану поведінку по звабливій дупці таки наляскаю, — криво всміхаюся, бо вже уявляю цю картину. 

– Я дивлюся, ти тільки на це і здатний, щоб когось бити, — шипить, і ривком пробує вихопити з моєї руки ключ, який я досі тримаю. Та в мене реакція набагато блискавичніша ніж її, тому миттю перехоплюю тонку кисть, розгорнувши дівчину до себе спиною притягую впритул. Дівчина забилася пташкою, намагаючись звільнитися з моєї сталевої хватки, та марно, я тримаю міцно. 

– Послухай сюди, Дарино, — нахилившись, шепочу їй на вушко. – Я дядько дорослий тому зі мною краще не грати в такі ігри: "відштовхну, а потім знову пальчиком поманю". Якщо я сказав що ти мені подобаєшся, то так воно і є, і коли я бачу що ти проводиш час з іншим, це неабияк б'є по моєму самолюбству. Я звісно розумію що був неправий коли врізав по пиці цьому мозгляку, та і ти мене зрозумій, я хотів цей вечір провести з тобою, а виявилося що ти вже з іншим добре його проводиш.

– Якщо хотів, чому не провів? — підіймає на мене своє гарненьке личко, та дивиться своїми очиськами. Відьма, не інакше. 

— Тому, що працював, — хрипко видихаю, та відпускаю дівчину зі своїх обіймів. Бо знаю, якщо цього не зроблю, знову полізу з поцілунками. А Дар заборонила, та і зараз не наразі, дуже багато емоцій вона і я відчуваємо.