Ти будеш моєю - Еммі Берн

- Амелія - я доторкнувся до її плеча, а вона тільки сіпнулась. Я відчував зараз її страх фізично.

-Кость, давай краще покажемо Амелії кімнату, вона сходить в душ. А потім якщо захоче спуститься на вечерю. Але якщо ні, то вечерю я їй сам віднесу. - мені хотілося, щоб вона хоч трошки заспокоїлась. Напевно вона вважає мене монстром. Хоча це так і є. Я давно монстр, і мінятись не буду.

Костя кивнув, і повів нас на другий поверх. Ми зупинились біля однієї з кімнат. Моя знаходиться аж на третьому, і мені це, чорт забирай, не сподобалося взагалі.

Ми зайшли у кімнату тільки у двох. Щось у середині мене напружилось, чому він так вчинив. У моєму світі довіряти можна тільки обраним, і я вважав його таким. Але зараз я сумніваюсь, і це погано. Та щоб перевірити, нам потрібно заночувати тут.

Поклавши пакунки на ліжко, я обережно підіймаючи руки підходжу до такої бажаної для мене дівчинки. Бажання поцілувати і обійняти її зводить мене зараз з розуму. Та я боюсь нашкодити, тому тримаю себе у руках з останніх сил.

- Попелюшко знаю ти зараз на мене зла. Але послухай - я знімаю один із браслетів на руці і даю їй у долоньку, бачу як вона здивовано його розглядає.

- До тебе зайти зможу тільки я, але якщо ти відчуваєш якусь небезпеку, одразу ж жми на червоний камінчик. Я швидко прибіжу до тебе. Ти зрозуміла, сонечко, будь ласка,. - сам від себе не очікував такої ніжності. Так коли все закінчиться і дівча буде в безпеці, зникну із її життя.

Нарешті вона киває на знак згоди. І одягає його собі на руку, як тільки вона нажме його. Мене ударить током, тому не почути буде неможливо.

- Я потім принесу вечерю, я постукаю три рази. Якщо це буду не я, не відкривай. - сумніви на рахунок Кості стають все сильнішими.Чи то вже я з глузду з'їхав під кінець дня, а точніше вже ночі.

Я обертаюсь йти геть, та відчуваю що мене злапали за руку. Обертаюсь і моя маленька дівчинка сама мене обіймає. Це настільки приємні відчуття, вдихаю її прекрасний аромат волосся. Навіть після сіна вона чудово пахне, дозволяю себе поцілувати її в голову.

Моє серце так швидко б'ється. Щось у середині приємно ниє, і я розумію що не дозволю її скривдити. Нікому і ніколи . І задля її ж безпеки мені потрібно буде відпустити. Та зараз я буду насолоджуватись моментом. Хочу запам'ятати все до найменших дрібниць. Ми так стояли несила відпусти одне одного, та вона зробила це перша. І я пішов, як же тяжко мені було йти. Та теплота від думки, що я їй не огидний гріла мою темну душу.

Чекаю ваших уподобань та зірочок )