Ти будеш моєю - Еммі Берн
Тут дві кімнатки, усе у павутинні та пилу. Видно що тут давненько нікого не було. Зайшовши у першу кімнату, я натикаюсь на двох дохлих котів. Я спочатку подумала от звідки такий сморід, але перевівши погляд на ліжко я бачу на ньому щось лежить.
Пару хвилин борюсь із собою, мені дуже страшно підходити. Але цікавість бере своє, і я нарешті маленькими кроками підходжу до ліжка. На ньому лежить майже розкладене тіло людини, воно тут настільки давно що на лиці уже де-не-де видно череп. По одягу я розумію, що це жінка. Стримую потік блювання, і біжу на вулицю. Тут спати, я точно не буду.
Вмившись прохолодною водою, мені стає трохи краще. Сил майже немає, мені потрібно відпочити. Сьогоднішні події мене дуже стильно виснажили. Тому не знайшовши кращого варіанту, я йду у стодолу, краще посплю на сіні із мишами.
Напевно всесвіт на моїй стороні, тому що на сіні лежить старий матрац. Так він в не найкращому стані, але альтернативи немає. Тому поборовши огиду, я все ж лягаю і намагаюсь не думати, про труп якоїсь бабусі. Потрібно буде повідомити поліцію, але я не знаю адреси тільки назву села. І плюс, як я поясню що робила у її домі. Ховалась від бандитів ? Так мені і повірили, ще посадять за незаконне проникнення на приватну територію. Підставивши рюкзак під голову, я нарешті заплющую очі та засинаю.
Мені буде дуже приємно , якщо ви поставите вподобайку і додасте книгу до бібліотеки) Дякую, що читаєте мене . Напишіть свою думку про дії Амелії , як вам її пригоди?
