Ти будеш моєю - Еммі Берн

Він продовжував цілувати мене, продовжуючи приємні відчуття.

- Надіюсь йому сподобалося, так само сильно як і мені. - від його тихих слів, мене немов крижаною водою облили. Від насолоди не залишилось і сліду. Це була просто гра.

Звір, бездушний звір. Я не буду нічого відповідати, адже як тільки попробую сказати хоч слово. Розплачусь, а таке задоволення я йому не подарую. Полум'я яке горіло, обернулось диким холодом. Тому я швидко відсунулась, забравши ковдру. Я не дивилась більше на звіра, але відчувала його погляд на собі. Мені хотілось заховатись, щоб він більше не доторкався до мене. Як так можна ? Піднести до небес, із всієї сили кинути до землі.

Я знову відсунулась у самий край ліжка. Мені зараз байдуже, що і хто подумає. Образа не дає можливості раціонального мислити зараз.

- Ти голодна ? - мені не хотілось відповідати, та й їсти бажання також не було.

- Ні- мені було дуже важко, заставити себе відповісти. Чим швидше я засну, тим швидше наступить ранок.

І я дійсно за пару хвилин заснула. Перед тим я ще відчула, як звір встав і пішов геть. Дихати одразу ж стало легше.

Сон був неспокійний, мені весь час було дуже страшно. Та я відчула тепло яке накривало моє тіло. Я відчула себе у повній безпеці, і проспала спокійно до самого ранку.

Хвилювання накривало мене все сильніше, я зараз як справжня шпигунка. Заглядаю у напіввідкриті двері, намагаюсь бути не помітною. Надіюсь у мене це виходить, бачу як Темний ставить флешку у зелену теку. Так скоро мій вихід, потрібно взяти себе в руки. Скоро все закінчиться, ця думка дає мені сили.

Дочекалась поки Стас вийде, і швидко побігла до тумбочки на яких стояли ті теки. Зробила як він мене вчив, спочатку верхню подивилась, а тоді у зелену. Ось і вона, я швидко покрутила її в руках. На мій телефон одразу ж прийшло повідомлення.

Скритий номер

" 15:20 кафе " Лілія" і без дурниць "

Тепер найважча частина, Стас має віддалений доступ до мого телефону. Тому він також побачив те повідомлення. Я вся тремчу від страху, а якщо він щось запідозрить. Так спокійно, все буде добре.

По легенді Стас поїхав на роботу, і буде там до того моменту. Я ж трохи побуду в будинку і поїду в центр. У кафе я буду сама , але він мене запевнив, що там буде багато його людей. І він також буда десь поряд. Моя задача,  віддати флешку, і далі діяти по ситуації.

Я уже в на місці, тут я повинна підійти у торговий центр. Знайти магазин одягу, і це для мене виявилось тою ще задачкою. Добре, що я виїхала швидше. Через хвилювання я шукала магазин двадцять хвилин. Нарешті зайшовши у середину, я беру біле плаття із першого ряду. Це для того, якщо за мною стежать. І заходжу у третю роздягалку. Вони виглядають як маленькі кімнатки. Закриваю двері, тут на мене уже чекає дівчина. Яка одягає мені непомітний навушник, щоб я могла чути команди Стаса. Також мені зачіпають мікрофон, його також зовсім непомітно.

Відчуваю себе героїнею, детективних фільмів. Мені стало трішки спокійніше, тепер залишилась фінальна частина. Передати флешку.
 

Як вам розділ ? Надіюсь у вас все добре)