Ти будеш моєю - Еммі Берн
Від одного мого погляду, секретарка все розуміє. Тому поки я заходжу у кабінет, приносить мою каву. Тямуща мала, єдина хто не хотів залізти мені в штани. Тому і взяв на роботу, хоча мені деколи її буває шкода.
- Олухів тих мені сюди в кабінет, швидко- бачу її трохи розгублений погляд.
- Яких саме? - її відповідь мене трохи розвеселила. Дійсно, а яких саме, може тих у кого сьогодні назначено.
- Не розчаровуй мене. Кому сьогодні назначена зустріч.- гарчу, у середині все знову скаженіє. Тримати себе в руках виходить все важче. І все через попелюшку.
Переговори затягнулись до самого вечора, мені здається я починаю втрачати хватку. Адже кожне створіння починає мені вказувати. Дійшли ми до висновку, що більше не працюємо разом. А за таке нахабство, вони і в цілій області собі клієнтів не найдуть. Я вже про це подбав.
Заплющив на пару хвилин очі, мені потрібно розслабитися. Та спокій напевно я вже в труні побачу. Змій хотів дізнатися про мої темні справи, а натомість я получу доступ до його даних. Хоче знову побавитись зі мною у війну, я не проти. А то вже всі забули походу хто тут головний. З думок мене відволікає дзвінок охоронця.
- Так - я вже трохи заспокоївся.
- Шеф проблеми, тут люди Змія походу є. Об'єкт спить у стодолі, я знаходжусь на території подвір'я. Мені потрібно підкріплення - ну от чому вона мене не послухала. Чому я ідіот, послухав щось у середині і відпустив.
- Зараз відправлю, поки нічого не роби.Сам не стріляй першим, тільки якщо вони це зроблять. Або захочуть забрати її. Я теж виїжджаю, скинь координати. - Чорт. Як мене все злить, якщо почнеться перестрілка на чужій території, залагодити буже трохи важко. А це ще Шрам, він точно свого шансу не втратить.
Злий як Диявол, сідаю за руль і на повну втискаю педаль газу. Вбиваю координати, їхати майже годину. Чорт. Б'ю руками по кермі, нехай тільки попадеться мені на очі, не подивлюсь більша на її сльози. Мені майже дах зірвало від її стонів , заледве себе стримав, але зараз. Я не подивлюсь ні на що, зроблю своєю.
Відправив хлопців у те село, наказав діяти тихо і акуратно. На спідометрі швидкість 220, я вже напевно порушив все що можна. Та мені байдуже, потрібно як найшвидше дістатись до неї. Тільки при одній думці, що з попелюшкою щось станеться, зносить мені голову. Натискаю на педаль газу все сильніше, швидкість вже 250. О це мене поплавило, вперше таке відчуваю. Серце готове на частинки розірватись.
Доїжджаючи до місця, я чую постріли та крики Амелії. Все очі наповнює пелена люті. Вб'ю усіх, хто посмів її торкнутись. Дістаю з бардачка свій пістолет з глушителем, заряджаю і виходжу. Я знаю всіх свої людей в лице, а тому одразу бачу хто чужий. І пострілом в голову вбиваю першого. Біжу далі, і застаю картину. Мій охоронець лежить мертвий, один виродок тримає мою дівчинку за руки, а інший вже стягнув із неї штани. Без роздумів стріляю йому в голову, кров розлітається і потрапляє на лице попелюшці. Та наступним пострілом убиваю другого виродка, що був позаду.
Дівча у шоковому стані, її усю трясе. А моя лють росте ще більше, тому не церемонюсь із нею. Боляче хапаю її за руку і тягну до себе у машину, вона не опирається, тільки тихо плаче. Чорт, чому від її сліз мені так боляче. Закриваю її в машині, потрібно подзвонити хлопцям.
- Ми вже майже під'їхали шеф - та пізно вже.
- Я вже сам розібрався, приберіть тут усе. Щоб і сліду не залишилось. Там є наш, його окремо. Інфу про нього мені на пошту скинете. І так похорон нашим коштом. Все відбій. - виключаюсь, все через дурне дівчисько. Не могла мене послухати. Тепер більше не подивлюсь на її сльози.
Сідаю за кермо, і як найшвидше потрібно заїхати на свою територію. По хорошу я мав попередити Шрама , але цього не відбулось. Чорт.Ну що за день такий, ще й попелюшка обійнявши себе плаче. А в руках у неї я замічаю мавпочку. Здогадка що там може бути жучок, прийшла дуже швидко. Тому вириваю у неї його з рук, і викидаю геть у вікно.
Бачу хотіла, щось мені сказати та не змогла. Залишилось ще пару хвилин, та на в'їзді до свого міста нас уже чекають чотири позашляховики. А спереду із своїми хлопцями стоїть Шрам. Чорт. Добре, що хоча б машина броньована.
Як вам розділ про Стаса ? Здається хтось по трохи закохується, хоч і не признає сам собі ) Чекаю на ваші коментарі) Дякую за вподобання, мені дуже приємно.)
