Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

не кривляйтесь, Природу не перехитрить! А краще з тими ви братайтесь, Хто може ще і… повторить. 1.9.1989 р. ЖИВИ І РАДІЙ! Живи, кохайся і радій! А щоб збувались мрії, Ти поцілунків не жалій Ні Лялі, ні Марії! 12.12.1989 р НЕДОСКОНАЛИЙ СВІТ Недосконалий ще цей світ. Видно, наш Бог був гумористом, Коли творив свій Божий плід Під небом зоряним і чистим. І хоч красивий наший світ, Але одне незрозуміло: – Чому жінки вже стільки літ Завжди своє ховають тіло? І хоч чарівний наший світ, Та хочу в Бога запитати: – Навіщо той ховати цвіт, Яким потрібно чарувати? І Бог, що з неба прилетів, Так мужикам всім відповів: – Щоб голими жінки ходили, Ви б на роботу не ходили... І днями, мов до водопою, За ними бігли б чередою. 1.9.1989 р. ХВИЛЯ МОРСЬКА Порив за поривом, Любов за любов’ю, Як хвиля морська Все біжить і біжить, Варто прохожій Пройтись по асфальті І дріб каблучками Злегенька пробить. 21.3.1995 р. ДВА СОСОЧКИ Два сосочки, як росточки, Пруться з-під її сорочки, Щоб поглянути на світ, Бо вже їм сімнадцять літ. 17.10.1989 р. ЩОБ ШТОРМИЛО На твої шовкові брови Задивилися діброви. Грудоньки, як в морі хвилі, Ніби чайки білокрилі. Так і хочеться схопить – Хай в душі завжди штормить! 3.9.1989 р. КЛАВА-ПАВА Хоч на вигляд Клава – пава, Та дурна про неї слава, Все ж не варт дівча судить, Що їй хочеться любить.. 26.11.1989 р. ДОЩИК Вітер голосно гуде І мете метелиця, Як не доїться корівка, Так і знай – отелиться. 13.6.2007 р. ЧИМ ЧАРІВНІШІ Чим чарівніші, тим дурніші, Але ми їм складаєм вірші, Такі вони і ми на ділі, Тому ото ми і радієм. 17.9.1989 р. ХОЧ Я Й СТАРИЙ... З такою феєю, як ти, У ліс іти б я не рішився, Бо хоч старий, але, прости, За себе б там не поручився. 4.7.2008 р. ДОРІЖКА ДО ЩАСТЯ Очі твої ясніші неба, Вони, мов зорі голубі, Тому й не вірю, що не зможу Знайти ту стежечку в тобі, Якою б зміг в твій храм пробратись, Де ще ніхто не побував, І ощасливить ту Принцесу, Яку так довго Принц мій ждав. 17.9.1989 р. КОЛИ ДІВЧИНА ДОЗРІВАЄ Коли дівчина дозріває, Стає, як квітка, на виду, Й тут же заманює до себе Усіх «метеликів» в саду. Бо в світі кращого бажання Нема нічого від кохання. І не вважайте це за сміх: Кохання вистачить на всіх! А хлопців всіх, які нас чують, Ви не жалійте – хай працюють!!! 11.9.1989 р. ЯКБИ НЕ ЗНАВ ТЕБЕ Чи знав би я у світі щастя, Чи знав би небо голубе, Чи знав би я моря і гори, Якби не відав я тебе? Чи я б колись дививсь на зорі Й на маків лан, як той цвіте, Чи міг би я радіть просторам, Якби не відав я тебе? 4.11.1989 р. ЩОБ НЕ БУЛО ГРІХА