Українська література » Поезія » Вибрані твори в двох томах. Том 1 - Володимир Миколайович Сосюра

Вибрані твори в двох томах. Том 1 - Володимир Миколайович Сосюра

Читаємо онлайн Вибрані твори в двох томах. Том 1 - Володимир Миколайович Сосюра
під сталі крик...

І я відбив важким прикладом широкий окупанта штик.

Удар!.. Змішався з кров’ю порох, спахнула мука з-під повік...

І у шинелі сизій ворог, мов колос зрізаний, поник.

Упав на захід головою чужак на скровлену межу.

Так. Він хотів землі чужої, — і в землю він пішов чужу.

Вдаль на штиках несли життя ми, свої звільняючи поля.

І усміхалася квітками моя донецькая земля.

1956

Осінній вітру свист і плач дротів у полі, маленьким школярем, як цятка, в ньому я у Званівку іду. Шумлять дерева голі.

Там, за вікном смутним, бабуся жде моя.

Піски, кругом піски... Маленький крок мій тане у ґрунті мокрому, і в’ється дальній шлях. Жаліються комусь оголені баштани...

І, як піщинка, я загублений в вітрах...

У мандрах дальніх тих я забував утому, тільки б відчуть тепло стареньких рідних рук... Бабуся спить давно на цвинтарі глухому, і сивим став її колись малий онук.

Над нею дим пливе у небі голубому і паровози шлють в осінні далі гук.

Але, як і колись, забув би я про втому, тільки б відчуть тепло старечих добрих рук...

1956

Той ярок, чавунка і пісні, пісні... Поїздами лунко вдаль летіли дні.

Все поля навколо, на заводі грім...

Біля церкви школа, де я вчивсь малим.

Дні мої і ночі, каганця вогонь.

Тихі карі очі вчителя мого.

Перший спів кохання, плюскоти ріки, сльози, віршування і книжки, книжки...

Роси одсіяли, одгули громи там, де ми зростали, де любили ми.

В вибухах, у вирі йшли броньовики...

Я в шинелі сірій і штики, штики...

Б’ється серце чуло, світиться вікно.

Все давно минуло, все пройшло давно...

Той ярок, чавунка.

Щастя молоде.

Вулицями лунко день міський іде.

1956

* * *

Ми довго мовчали. Розлука. Любов, що в юному серці, як рана...

Так тихо над вербами місяць зійшов багряним клинком ятагана.

Дівочії коси, і очі в сльозах, і губи в прощальнім тремтінні...

І тіні, як засіки вражі в кущах, холодні, осіннії тіні...

Той голос, і руки, і стогін гармат навіки в мені, о навіки!..

Знов осінь, і з вітром шепочеться сад, і зорі, як срібнії ріки, в далекому небі... Але поміж них твоїх я очей не шукаю, як в юності ніжній... В очах я других всім серцем тепер потопаю.

Щасливий я з нею. Ти з іншим знайшла все те, що в мені ти шукала.

І з ним ти така, як зі мною була, коли ми розлуки не знали.

А місяць все той же горить в вишині, як тої прощальної ночі, і хиляться квіти в холодному сні,

і листя пожовкле шепоче...

1955

* * *

Літо даленіє, даленіє літо,

і шепочуть з вітром запізнілі квіти, квіти запізнілі, листя пожовтіле...

Чом ти зажурилась, мила, моя мила?

Чи тому, що в полі у сльозах тополі, що пливуть тумани ген на видноколі, чи тому, що зморшки твої скроні вкрили, що шепоче з вітром листя пожовтіле?

Що там зморшки! Тіні. Знов зазеленіє листя на деревах, як воскреслі мрії.

Ти ж для мене будеш юною такою, як тоді, як стрівся я колись з тобою.

Усміхнись, дивися, сяє сонце ввисі, дві рожеві хмарки ніжно обнялися

і пливуть безжурні в даль, що синьо грає... Той, хто вірно любить, осені не знає.

1955

Вітер осені шалено жовтий лист жене увись.

Та у пісні він зелений

і веселий, як колись.

В волос твій каштаннорунний срібні ниті заплелись.

Та в моїй ти пісні юна

і кохана, як колись.

1955

Лебедині крила — хмари в вишині.

Мила, моя мила, усміхнись мені.

Світить на долівку сонце гаряче.

Поклади голівку на моє плече,

як колись ти клала, й в шумі яворінь з неба заглядала хмарка у Ірпінь...

За вікном гуркоче день, як хвиль прибій... Щастя сині очі у душі моїй.

1955

І ти пішла, о друже милий, одтуманіла тихим сном, неначе лебідь білокрилий махнув за обрієм крилом.

Я довго ждав тебе. Жовтіло

і зеленіло листя знов.

І повернула долі сила мою окрадену любов.

Як щастям очі засиніли, коли до тебе я прийшов.

О лебідь, лебідь білокрилий, не відлітай від мене знов.

1955

* * *

Щось мені згадалося, що давно одснилося, наче поміж вітами молодість з’явилася, мов іду з тобою я берегом Дніпровим юнаком задуманим, ніжним, чорнобровим.

Солодко стискається, щастям захлинається серце моє щиреє, що з твоїм кохається, що з твоїм кохається, що з твоїм милується... Вітер поміж вербами з квітами цілується.

Там, де дальні обрії, залізничні лінії...

О, які ви добрії, очі мої синії!

О, які ви добрії, о, які хорошії!

Обсипає вечір нас золота порошею.

1955

* * *

Де та стежка люба, стежка у саду, де колись тебе я стрінув молоду?

Де той соловейко, що співав між віт? Одлетіли квіти і зів’яв їх цвіт.

Вкрили зморшки руки,

і навкруг чола, як туман на луки, сивина лягла.

І у серці в’яне сила молода...

Я не той, кохана, та і ти не та.

Як весною ріки, як в садах блакить, що пройшло, навіки в пісні буде жить.

Годі ж сумувати. Глянь, цвітуть сади... Радісно й крилато в пісні, як завжди, рідною землею йтиму гордо я з юністю твоєю, молодість моя!

1956

Ти проснись, моє кохання, розчини у сад вікно!

Вже з квіток росу світання сонце випило давно.

Небо повне птиць привітом, пісня лине од ріки,

і, весни залиті цвітом, в шибку стукають гілки.

Все кругом дзвенить, сміється... Мила, день уже давно!

Як для мене вірне серце, ти у сад розкрий вікно.

1956

І річка, і луки в туманах, в трояндах хмарок небеса.

Як сльози на віях коханих, в дзвіночках конвалій роса.

Я тихий той гай пам’ятаю

і тихі прощання слова...

І туга розлуки безкрая у серці моїм ожива.

Стояли ми довго з тобою...

Як горе, пливли тумани... Весною було це, весною, — а щастя прийшло восени.

Та в пам’яті знов оживає туман у полях весняних, росинки в дзвіночках конвалій, як сльози на віях твоїх.

1956

Я тим молодий, що між нами розквітнула щастя блакить.

Я тим молодий, що піснями завжди моє серце звучить.

Що сповнена ласки й привіту для мене в житті ти одна. Подібна весняному цвіту на скронях моїх сивина.

1956

Не тоне, ні, в життя бурхливім морі моя любов до тебе, друже мій!

Вона в душі моїй, як неба зорі, як промінь

Відгуки про книгу Вибрані твори в двох томах. Том 1 - Володимир Миколайович Сосюра (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: