Українська література » Поезія » Вибрані твори в двох томах. Том 1 - Володимир Миколайович Сосюра

Вибрані твори в двох томах. Том 1 - Володимир Миколайович Сосюра

Читаємо онлайн Вибрані твори в двох томах. Том 1 - Володимир Миколайович Сосюра
серця нам ніс...

На щоках твоїх, до болю милих, я губами пив алмази сліз...

Ми стояли. Падав сніг без звуку. Твої очі зорями цвіли...

1 в руках моїх кохані руки ніжними й покірними були.

Білі квіти розсипало небо, і співала в жилах юна кров...

Ми мовчали... Слів було не треба... Перший сніг і першая любов.

1957

* * *

До тебе, друг, любов мою незмінну не можу порівняти я ні з чим, так, як любов святу до Батьківщини, що володіє всім єством моїм.

Стоять сади в полоні мрій, в журбі за літа днями.

Б’є осінь в бубон золотий холодними вітрами.

Останній промінь в хмарах зник, що в небі, як отари.

Це хочуть розлучить навік із сонцем землю хмари.

Не дочекатися од них ні ласки, ні привіту.

І сніг посиплеться із них на землю, сном повиту.

Замовкне бубон золотий, засипаний снігами.

І тільки хуги лемент злий полине над полями.

Та буде знову, знов блакить у сяйві золотому!

Землі із сонцем розлучить ще не дано нікому.

Нехай воно холодне ще, та набереться сили, щоб цілувати гаряче весною землю милу.

1957

Любить свій край — це для народу жити, боротися за юне, за нове.

Любить свій край — це значить все любити, у чім його святе ім’я живе.

Дні проходять без ліку, одцвітають маї.

В моїм серці навіки сині очі твої.

І любов пломениста, що дала ти мені, як душа твоя чиста в їх морській глибині.

Грають радісно ріки, і шумують гаї.

В моїм серці навіки сині очі твої.

1957

Наближення зими у всьому серце чує: і в шелесті листків, і в вітрі, і в стежках, що ждуть, коли блакить в сніжинках завирує і срібним стане сад, і забіліє шлях.

Наближення зими... Пісень пташиних звуки замовкли в деревах оголених, смутних... Синіє холодно земля в сльозах розлуки із літом і теплом у мареві доріг...

Наближення зими. Берези білокорі готуються до сну під вітру тихий свист.

І з гілки падає у золотій покорі останній жовтий лист.

1957

Померкнула зоря в багряному спокої... Заснув осінній сад, і вечір угорі недбало розкида блакитною рукою холодні янтарі...

Я слухаю листків останнюю розмову, і мариться мені крізь споминів прибій, що в тишині алей іду я, юний знову, і в міріадах зір сіяє погляд твій...

Як серце повниться твоєю тишиною, осінній саде мій, оголений мій сад! Померкнула зоря в багряному спокої, як молодість, що знов не вернеться назад.

Не вернеться?! О ні! Вона ось тут, зі мною, як і моя любов, шумить в крові моїй...

Хоч шарудять листки покірно під ногою, та в зорях, як колись, сіяє погляд твій...

1957

Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина.

Ще задумані далі безкраї зачаровують душу мою, коли жито в полях достигає і зозуля кує у гаю.

І так гарно під небом глибоким на Дніпрову дивитись блакить, як під вітру задуманим кроком жовте листя в садах шарудить...

Ще люблю голубу й неозору, сонцебарвну снігів далину і на шибках морозні узори, що нагадують серцю весну.

1957

Блукає осінь. Безгомінням цвіте її очей блакить, і у садах під вітром синім багряний плащ її шумить.

Вона мете сумні алеї, де пада золото руде, і важкогривий кінь за нею на чорнім поводі іде.

Вже на квітках іней, — не роси і недалеко вже до дня, як сяде осінь жовтокоса на чорногривого коня,

востаннє гляне на алеї в диханні хол ода й біди і в даль поїде... А за нею сніг замітатиме сліди...

1957

Я між рейок стальних у задумі стояв, і здалось, підійшла ти до мене...

Крок зробив я назад, і повз мене промчав чорний поїзд, як буря шалена...

Як це сталось, не знаю... Та в спомині знов я натруджене серце тривожу, як мене врятувала від смерті любов в юні дні, що забуть я не можу.

Пролітають машини за синім вікном у залізному денному шумі...

Знов згадалось те місто над сивим Дніпром і між рейок юнак у задумі...

1957

Був я колись струнким і чорнобровим... Але пройшли, не вернуться літа, неначе милим листям у діброві одгомоніла осінь золота.

О, як горить душа моя тривожна, і тому сумно, любі, так мені...

Та в пісні все, усе вернути можна: і юність, і дитинства дальні дні.

Я з піснею нічого не боюся, бо час її не подола в бою.

Так геть же сум! Я в дзеркало дивлюся з усмішкою на сивину мою.

1957

ОРИСІ

Тупотять маленькі ноженята, і од щастя — наче промінь я.

Кожний ранок у мою кімнату прибіга онученька моя.

Я люблю очей її сіяння, що подібне до вогню зірок.

І звучить дитяче лепетання, наче срібний весняний струмок.

Скільки світла й радості поету!

А ясне продовження моє підіймає ручками штиблети і мені у ліжко подає.

Кожний ранок для душі, як свято, коли день зриває тьми печать, і маленькі рідні ноженята у кімнаті дрібно тупотять.

1957

Берізка тоненька, струнка і ясна, зеленого дуба любила і часто тулилась до нього вона і листям од щастя тремтіла.

І дружбу вони не ховали свою, як зорі огні пурпурові.

Минали їх дні у зеленім гаю в любові, в солодкій розмові...

Як небо, всміхався їм щастя розмай, і сонце ласкаво сіяло.

Та буря страшна налетіла на гай і ніжну берізку зламала.

Для неї ніколи не прийде весна, ніхто не поверне їй сили...

На травах печальних лежала вона, і сльози на листі тремтіли.

Де біла берізка дивилась в блакить, де тихо зітхала востаннє, лиш дуб одинокий в зажурі стоїть і слухає вітру ридання...

1957

Тінь... день... даль...

Дзінь!.. Дзень! Сталь...

Десь в лугах пливуть тумани... Не журись, моя кохана, вії не печаль!

Що смутна далина,

облітають тихі клени...

Ще для тебе і для мене розцвіте весна!

Вечір... Даль...

Пісні жаль...

Десь пливуть в лугах тумани... Не журись, моя кохана, вії не печаль!

1957

Було це, здається, учора. Такої не знав я краси...

Ми довго стояли над морем і слухали хвиль голоси.

А вечір розлив в неозорі зорі золотої вино, і шум кипарисів і моря звучали в душі як одно.

Над гулом безодні і суші дві чайки летіли кудись, і наче закоханих душі, крилами вони обнялись.

1957

Співали пташки голосисто у сяйві з небесних

Відгуки про книгу Вибрані твори в двох томах. Том 1 - Володимир Миколайович Сосюра (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: