Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

ДЕ РОСІЯ? Я об’їздив весь Союз з кінця в кінець, Де ж, скажіть мені, Росія накінець? Там – Якутія, там – Комі, там – Мордва, Де ж Росія, хто підскаже, де вона? Як же можна так, загарбавши весь світ, Запевнять, що то Росія стільки літ. Проїхав весь я СРСР – Збулась моя одвічна мрія, Але, скажіть, то де ж вона Країна з назвою «Росія»? Там – чуваші, а там – Чечня, Там –Татарстан, а там – болгари, А де ж Росія, де вона? Хай би сказали генерали. 8.1.1995 р.-7.7.1995 р. МОЛОДІСТЬ ПРОЙШЛА Не зчувсь за працею тяжкою, Коли і молодість пройшла, А залишилася зі мною Страшенна втома і журба. 18.5.1994 р. І КРОЛІ НЕ ЗАВАЖАЮТЬ І кролі не заважають, Й борода не коле, Як мою цілує милу Мій сусід Микола. 15.1.1995 р. ПРО ЦИВІЛІЗАЦІЮ Що таке цивілізація? Пестициди й радіація. А якщо сказать відкрито, Це наука про корито. Я не вірю і не хочу вірить В те, що правди на землі нема І що люди – найстрашніші звірі, Особливо ті, що із Кремля. Я не вірю і не хочу вірить, Що немає правди на землі, Бо ж навіщо музика і ліра, І навіщо в світі ми тоді? Я в цивілізацію не вірю, Це наука хитра – про корчму, Де йде бій за владу і корито. То ж кому ми служимо, кому? 13.6.1978 р. – 18.10.2010 р. ОЙ, ЦЯ ВЖЕ НІЧ Ой, ця вже ніч! Куди не глянеш – Туман клубочиться в кущах, А трохи далі від дороги Дівки із хлопцями пищать. Чому пищать? Про те всі знають, А от вдають, що ніби ні. А хлопці менші підростають І теж стають, немов півні. 20.10.1976 р. ХТО СЕБЕ ПОВАЖАЄ Той, хто людство поважає Й цінить працю і себе, Той грядки топтать не стане, Де хоч що-небудь росте. 8.6.1978 р. ЗАКОНСЕРВОВАНЕ СОНЦЕ Зорепади впали на травицю Золотом розшитих килимів, Які сипле осінь-чарівниця Із дерев, неначе з рукавів. То не листя, то весняне Сонце В них законсервоване лежить, Що людей все літо чарувало, А на зиму впало відпочить. Я іду по тому сонцепаду І ловлю ті сяйва золоті, Що летять з дерев відпочивати, Й падають у мене на путі. І коли тумани срібнокрилі На той килим ляжуть спочивать, Якби я хотів свій коханій Ті жаринки всі подарувать! 13.10.1976 р. НАЩО МЕНІ ТВОЯ ХАТА? Нащо мені твоя хата, Твої компліменти? Краще ти мене цілуй І хапай моменти… 14.11.1976 р. Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ Я люблю тебе, коханий, Так тебе люблю, Що якщо й гонити будеш, То від тебе не піду. 16.6.1976 р. «РУСЬКИЙ» Кацману-Лужкову Як приїде Кацман в Крим – Так і крутить, як налим: То, мов, Крим є ніби руський, То принижують, мов, руських, Росіян зведе з хохлами, Щоб ті здибались лобами, Й буде все робить для того, Щоб не стало з нас нікого. Й поки з хлопців вийде хміль, Сам втече у Ізраїль. А як звільняться оселі – Всі євреями заселять. Так що, биймось з москалями, Ну а ті хай нас товчуть! Слава Кацману-Лужкову