Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

у небі гримить. Як співають дівчата, Йдучи з поля в село, І щебечуть курчата, Як сипнеш їм пшоно. І хоч страшно порою, Ніби знову війна, Та, як жінка зі мною Не боюсь ні хрена. 19.10.1988 р. КСЮША Ой, ти, Ксюшо, ой, ти, Ксюшо, Щоб дала – заліз по вуші. Бо як гляну на стегенця, Достають аж-аж до серця. 25.3.2008 р. «РІДНА ВЛАДА» В нас міліція народна, Що вже тут і говорить, А за бакси й кусень сала Хоч і батька зможе вбить. А не дай Бог якась бабця Стане салом торгувать, То пани готові бабку Ледве не четвертувать. Ще не встиг наш Янукович Навіть рік пропрацювать, А ціна на гречку й цукор Майже втроє, так сказать. А як бабця схоче внукам Щось за сало вторгувать, То за те пани готові І штанці з старої знять. Ось попробуй ти щось власне На базарі сам продать, То тобі відразу скажуть, Гріх державу обкрадать. В нас воюють не з рвачами, А з отими, що кують, З тими, що не сплять ночами І державу бережуть. 16.4.2010 р. КОЛИ ІДЕ ДІВЧИНА Йшла долиною дівчина, Ніби Сонечко – ясна, Ой, піду я, подивлюся, Чи далеко ще весна? 2.2.1992 р. ЯК ПТАХА СЛІД Мабуть, в душі у вашій лід, Бо я для вас, як птаха слід. 2.2.1992 р. УКРАЇНА МОВЧИТЬ Я б давно уже, їй-богу, Перестав писать вірші, Щоб Вкраїну так не дерли Всім відомі торгаші. Бо як гляну, як народ наш Обдирають, як козу, Так і хочеться вліпити В першу чергу кермачу. Ой, до чого і хитрющі Ці пройдисвіти з двора, А скажи ти їм щось проти, Вас піднімуть на «ура!». Від щедрот братви отеї – Ні кола в нас, ні двора, Та зате куди не підеш – Скрізь жирує та... братва. 11.10.1992 р. ЩЕДРА ДЕРЖАВА Щедра в нас держава стала, Гроші всім подобавляла, Гроші то подобавляла, А харчі собі забрала. Ой, ти, гаю, гаю, гай, Хоч кричи ти, хоч співай. Грошей повну хату маю, А від голоду вмираю.. Де ще є така держава І такий пустий город, Хто, пригляньтесь, нами править? Де ж подівся наш народ? Де дешеве м’ясо, масло? Де поділася мука? Грабувати вже відкрито Почало всіх ЖИДЦК. Українці, українці, Схаменіться ж ви, дурні, Як же можна Україну Довіряти жидовні?! 12.1.1992 р. СІРИЙ СУМ Сірий сум, як вітер, свище, В голові весь день гуде, Що і жить не хочеш більше: От куди нас «вождь» веде. Скрізь, куди не підеш, – черги, Де не глянеш – вороння, Де ж ті лицарі чудесні, Що за віру і царя? 1.2.1992 р. ГЛЯНЬ, ЯКЕ НЕБО! Глянь, яке над нами небо! Глянь, як річенька біжить! Хай тобі, моя кохана, Все життя завжди щастить! Щоб наш син завжди сміявся І в житті завжди радів, Що найкращу в світі мамку Я йому колись зустрів. 1.2.1992 р. КОЛИ ПРИХОДИТЬ ЛЮБОВ Таких губок, їй же Богу, Ще не цілував, І за них би я сьогодні