Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

садку гуляє вітер, В вікна б’є, як в барабан, Ну й погода, так погода! Що ж тепер робити нам? 2.6.2011 р. УКРАЇНІ Всі стараються жити сьогодні, А я хочу, щоб жити в віках, Щоб не бачить, як ходять голодні, І людей не лякав вічний страх. Щоб при владі чорти не стояли, Що неволять невинних людей, Й як собаки на нас не кидались, Якщо навіть ми йдем на хокей. Хочу я, щоб моя Україна Знала справжню собі ціну І щоб доля її не цуралась, Про яку я сьогодні пишу. Хочу я, щоб моя Україна Була в світі у першім ряду, І жиди щоб її не терзали, Як вовки на болоті козу. 6.7.2011 р. ЧОМУ В ЗАЙЦЯ ОЧІ КОСІ? – Чому в Зайця очі косі? – Запитали в тітки Фросі. Та водички налила, Й діткам так відповіла: – Десь, колись, дуже давно Заєць грав у доміно, І як тільки хто зівав, Він у карти підглядав. А як з жінкою проходив, З інших він очей не зводив. Ой, як сердилась Зайчиха. Стала буйна. Була тиха. Бог про це усе дізнавсь Й Зайцю очі поміняв. І коли той спав у просі, Бог йому дав очі косі. З того часу мир і згода В довговухого народу, Бо як він дививсь на фею, Жінка думала – на неї. 8.10.1976 р. СП’ЯНИ МЕНЕ! Сп’яни мене любов’ю ти такою, Щоб я горів й ніколи не згоряв, І щоб колись, як буду йти з тобою, То щоб на інших я не поглядав. Сп’яни мене любов’ю ти такою, Щоб я завжди молився всім Богам, І щоб завжди була ти молодою, І дарувала ніжність і сангам. Сп’яни мене своєю ти красою І дай хоч раз до тебе приторкнусь, О, як я хочу буть завжди з тобою Але про це сказать чомусь боюсь. 2.9.1974 р. ТВОЄ БАГАТСТВО Твоє багатство – ноги й груди, Якими я завжди горджусь За те, що люблять тебе люди, Так, як берізки люблять Русь. Видно, гормони світом правлять, А не якась там голова, І поки цар себе натішить – Забудьте всі ви про права. Але, як в вас гормон проснувся Вас не зупинить навіть СНІД, Тож будь хоч тричі ти розумний, Та не залишиш вже той… слід. 7.5.1988 р. БІЛА КАЗКА Біла казка білим цвітом Завітала в мій садок, І гукає в ліс гуляти, Всіх на вулицю дівок. Загули хрущі над цвітом І усілись на гіллі. А коли я вибіг з хати – Вже летіли журавлі. 12.6.1992 р. КОЛИ ЙДЕ ДОЩ Блискавиці в небі Звечора до ранку, Небо хуліганить І немов горить, Як би я хотів би Взяти парасольку І прийди до тебе Всього хоч на мить. 2.6.2011 р. ЧОРНОБИЛЬ Ви погляньте на горді опори, Що як кози, задерли свій хвіст, Де голосять і плачуть діброви, І кричить помираючий ліс. Ви погляньте на втомлені лиця І на очі маленьких дітей, Тим, яким тільки горе і сниться Від «турботливих світлих ідей». Ви погляньте на ті всі руїни І на той помаранчевий ліс, То не турок пройшовсь і не німець, То пройшов по землі – комуніст. 6.5.1988 р. КІТ І МАША Запитав у Маші Кіт: –