Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

Ой, як скучив я за літом І за шепотом пшениць, І за балуваним вітром, Що у складочках спідниць. В твої очі шугонув би, Як у небо голубе, Ой, як хочеться кохання, Ой, як хочеться… тебе. 17.6.1981 р. ДОЖИЛИСЬ О, ви підіть і подивіться, Що робиться у переходах Там, де сидить герой без ніг І злидні просить в перехожих. 14.6.1992 р. БІЛІ ГУСИ Не напивсь, не налюбився... Що тобі і ще сказать? А вже в небі білі гуси, Наді мною гелготять. Поле тут же посіріло, Ліс ще більше потемнів, І нема нікому діла, Чи ти пив, чи ти щось їв. А пани державу ділять, А пани усе гребуть, І коли ж вже наїдяться Ті мужі, що нас… ведуть? 17.6.1981 р. ЗНАЙДІТЬ МЕНІ МУЖА Знайдіть мені мужа, Щоб ніжно любив, Мене щоб не лаяв, Горілки не пив. Бо цей, бачте, лає, Горілочку п'є, Гулять не пускає І сам не… геге. 10.11.1993 р. ВЕЛИКОМУ БРЕХУНУ Егупову Владлену Васильовичу Зам керуйочого трестом «КМБ- 5» – Я – великий чоловік – В тресті постачальник, Можу всім все обіцять, Адже я – начальник. Ну а люди – диваки, А ще як умажуть… Де ж хто бачив з них, щоб шеф Те робив, що кажуть? – І невже ще є такі? – Гриць наш зуби шкірить, Щоб могли ще і сьогодні Й досі шефам вірить? 19.9.1979 р. ЙОГО ПАРТІЯ Біленькому Д. М. Начальнику відділу кадрів треста "КМБ- 5" – Як же можна обійти Нашу демократію, Щоб законно міг дурить Нашу темну братію? І Данило відповів: – Хоч дурити братію, Так чого тут зволікать? – Поступай у партію. 18.9.1979 р. СВИСТОК Шкопенко Віктору Петровичу Майстрові виробничого навчання з УВК – Як попав я в УВК, Жить не можу без свистка: Ані знань, ні дисципліни, Тільки корчать учні міни. Й раптом сни Шкопенку сняться, Ніби всі його бояться, Бо директор УВК Десь дістав йому свистка. 9.10.1979 р. ДУША, ЯК БАНДУРА У поета душа, як бандура, Де і сміх, і сатира, і плач. У поета думок ціла хура, Та не всім там знайдеться калач. 9.2.1983 р. ХЛОПЦІ-ЗАПОРОЖЦІ Це колись були хлопці КОЗАЦЬКОГО роду, Які вміли усе, Бо служили собі і народу. 10.3.1983 р. ГОРДИСЬ СВОЄЮ ТИ КРАСОЮ! АБО: БУДЬ ЖІНКОЮ! Гордись, що жінкою родилась І що тебе ще хочуть всі; Що всі тебе ще в гості… просять, Коли надворі йдуть дощі. Гордись, що дівчинку ти маєш, Що хлопцям спати не дає, Що кожен дівчинку ту хоче, Навіть, коли земля гуде. Гордись, що дівчинку ти маєш, І в тебе є що хлопцям дать, І поки квітку ту бажають, То і ціну їй мусиш знать. І ти ніколи не соромся, Як хтось на тебе скаже «б...дь!», То саме краще в світі слово, Бо саме цього… всі хотять. І, якщо в тебе дуже просять, То менше думай ти про рай, Нехай працюють лоботряси, Нехай «гризуть… той коровай». І ти нікого не соромся, А навпаки, ти ще – гордись,