Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

по разу, Щоб було про що згадать. Ой, ти, доле моя доле, Нерозумна голова! Чом же те дівча, що в полі, Не прийшло у двадцять два? 18.8.2011 р. КОЛИ СПІВАЮТЬ СОЛОВ'Ї О, дай хоч раз і ще, кохана, В твої очата подивлюсь, І запахом твого кохання, Немов димком я затягнусь. О, дай дихну твоїм я б'юстом, Що манить більше, ніж гаї, Бо так в житті без тебе пусто, Немов притихли солов'ї. 16.5.1983 р. ЖІНОЧІ ГРУДИ, НІБИ КРИЛА Спустились хмарки з неба в поле, А я на тебе все дивлюсь, І хтось неначе душу коле, Як я до тебе притулюсь. І хтось палючими очима Мов заглядає в глиб душі, І грудоньками серце коле, Як небо колють комиші. І все злилось в однім суцвітті – Весна, кохання, білий цвіт, Немов були ми в іншім світі Ось майже цілих двадцять літ. Тобі я вдячний за натхнення І силу ту, яку даєш, Я біг би все життя до тебе, Аби я знав – не підведеш. 27.4.1983 р. Я НЕ ЗАБУДУ ПРО ТІ ДНІ Я не забуду про ті дні, Як ми стояли під бараком, Де паслись гуси на стерні А ти була, мов з переляком. 9.9.1979 р. БОЖИЙ ХРАМ Дивлюсь на небо. Тут і там На небі спалахи, а люди, Вважають, в небі Божий храм, А він у пазусі, у – Люди. 9.9.1979 р. КОЛИ ПЛИВУТЬ ХМАРКИ Коли пливуть по небі хмари, А я до тебе притуливсь, То не страшні любі кошмари, Хоч би і Місяць там втопивсь. 17.12.1979 р. ЛЕБЕДИНА ВІРНІСТЬ Над моїм коханням лебеді літають Й лебедину вірність в ньому зберігають. Над моїм коханням зіроньки шепочуть, Бо мого кохання вони також хочуть. За моїм коханням між хмарин, мов злодій, Місяць по під тином крадеться щоночі. Із мого кохання солов'ї й зозулі І щасливі дітки на земній півкулі. Із мого кохання на другі планети Полетіли в Космос вчені і поети. Дякувать коханню – жайвори співають Й безкінечну ніжність людям посилають. 28.11.1979 р. ЗІВ'ЯЛА КВІТКА Ви на тих погляньте кізок, І на тих чарівних фей, Що на пляжі майже голі Серед німф і орхідей. Ви погляньте на ту зрілість І довершений їх стан, На оту, що у бікіні Натягає сарафан. Як би я хотів погрітись У обіймах тих красунь, Тільки жаль зів'яла квітка Хоч ти як її не сунь. Я дивлюсь і ледь не плачу, Що вже потяг мій ту-ту, І що я уже ніколи Вже не зможу ні одну... Я дивлюсь на ті видіння І на їх земну красу, Де ж були вони літ в сорок, Як ще міг я ту і ту? 11.7.2011 р. МОЯ БЕРЕГИНЯ Для мене жінка – Берегиня Усіх моїх переживань. Для мене жінка – то Богиня І це кажу вам без вагань. Для мене жінка – промінь Сонця В якому гріюсь я щодня, Й вона для мене те віконце, Звідки черпаю почуття. 11.7.2011 р. ЯК ВЕРБА НАД ВОДОЮ Я не знаю, яка ти була молодою, Якщо й досі, як квітка цвітеш, І стоїш, як верба над водою, Що Дніпровську красу береже. 11.7.2011 р. МОЯ ЛЮБОВ Моя любов – то квіти в полі –