Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

У неї посмішка, як промінь. Яку даси догану їй, Якщо в душі, як гляне – повінь І безкінечний буревій. Ну, що є в цьому світі краще, Як ти прийшла у мій садок Й принесла повну блузу щастя, Що й не відійдеш ні на крок. 5.5.1997 р. ТЕБЕ ЧЕКАВ Як я тебе чекав! Про це хай скаже поле І три тополі край села, І Місяць, що у вічі коле, Щоб ти прийшла, Щоб ти прийшла. 18.2.2002 р. ДЕРЖАВА В КОЖНОГО СВОЯ Колись держава була спільна, А зараз в кожного своя, От як нас влада обікрала, Ще більш як ті, що із Кремля. 18.1.2011 р. КОЛИ ГОРЯТЬ ВОГНІ Найкращі вірші ніччю пишуть, Коли душа вогнем горить, І біля тебе зорі дишуть, І вітер з вербами шумить. Як Сонце, втомлене за лісом Вляглсь на соснах спочивать, То замість нього вийшли зорі Мене натхненням чарувать. 7.4.2003 р. ДЕ ПОДІЛАСЬ ВТОМА? Ти не чіпай, бо я втомилась, Бо як зачепиш, то помру… А як побачила Данила – Забула зразу про біду! Куди її поділась втома, Де дівся біль у голові? І знов моя брикає Тома, Неначе кізка по траві. 6.4.2003 р. ЯКБИ НЕ ЛІНОЩІ І Сонце, і Місяць в очатах твоїх, І ніченьки темної тіні. Нам вистачить щастя одного на двох, Якби ми позбавились ліні. Ліг стовп телеграфний на бік і лежить, Під дубом на поле зелене, О, як же ще хочеться жити і жить Коли ти приходиш до мене. 5.7.1986 р. * * * Чому все те, що люди люблять, То найчастіше все те гублять? 15.8.2007 р. ТАЄМНИЧА ЩІЛИНКА Через очі милій в душу Гриць все зазирає, І аби залізти в неї, Щілинку шукає. А дівчина ту щілинку Так замаскувала, Що забула і сама те, Де її сховала. По дорозі йшов панок, Що був над панами, І сказав їй: – А ти глянь В себе між ногами. Та не встигло те дівча Зазирнуть між ноги, Як Гаврило, мов шуліка, Кинувся з дороги. – Оце так тобі, так! Ось тобі за сало! Аби знала, як ховать… Як у мене встало... 23.7.2001 р. ТАЄМНИЧІ ГРУДОНЬКИ Скажіть, чи можна надивитись На ясні в небі зіроньки? Отак не можу надивитись Я на жіночі грудоньки. Вони привабливі настільки І сексуально-чарівні, Що я чим більш на їх дивлюся, То більше й хочеться мені. Ну як же тут не зупинитись І не сказати: – Зачекай! Бери у мене все, що хочеш, Тільки ті квіти не ховай! 16.10.2001 р. ХТО СКАЗАВ, ПОВІЇ – ЗЛО? Хто сказав, повій не люблять, Звідки ж сифіліс і СНІД? Тут ще треба, вибачайте, Розібратися, як слід. Хто сказав, повій не люблять, І що всі повії – зло?- В кого ж є такі ще губки, Щоб манили все село? 13.12.2001 р. МОЯ ОХОРОНА Мене Киця виручала двічі, Це я можу всім сказати в вічі: Перший раз, як зникла молодиця, Хто тоді знімав всі стреси? – Киця. Ну а другий раз, як мій суперник Ніж заніс