Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

І спать не хочеться мені, Думки на крилах лебединих Летять до тебе, як пісні В той край, де поглядом, як лезом, Мене по серцю протягла, І з того часу, де б не був я, Про тебе думаю щодня. 1.2.1986 р. СТРІЛИ ЕРОТА Чи це у всіх таке буває, Чи то така находить мить, Коли вас небо величає, Коли вам небо посилає Таку красу, аж гай тріщить! Такий в тобі потік прорветься, Що тут уже і не до сліз, Що з тебе ніжність так і ллється, І сам не знаєш, де береться Отой потік, як сік з беріз. І потім ту стрілу Ерота Десь через років триста знов Бог зробить так, щоб та воскресла І щоб нове кохання несла У світ фантазій і дібров. 1.4.2003 р. НЕ БУДЬ ДЕМАГОГОМ Як хочеш жінці догодити, Треба не спать, а щось... робити! Не вір, що жіночки не хочуть, Насправді їм ще й мало ночі. Щастя багато не буває, Коли душа вогнем палає, Але не будь в вас теї штучки, То повтікали б навіть сучки. 4.9.1997 р. ЧАСИ МІНЯЮТЬСЯ – Раніше, як яка погляне, Мій друг відразу в ліжко тягне... А зараз, як би не крутився, А він мовчить – перекривився. – Часи міняються, Романе, Як член на жеребця не тягне. А зараз що можу сказати: Радій, що мух є чим ганяти. 14.12.1997 р. АБИ МЕНЕ НЕ ЗАБУВАЛА Подарую тобі, люба, Ніби жар, гвоздички, Щоб завжди вогнем палало Твоє, люба, личко. Подарую тобі, люба, Я червоні вишні, Щоб були у тебе груди, Як піони, пишні. Подарую тобі, мила, Ніби мальви, стріли, Щоб на тебе хто погляне – Все життя раділи. Подарую тобі, люба, Ніби Сонце, кали, Щоб до тебе вдень і вночі Парубки стрибали. 10.7.1981 р. А ЛІТО ВЖЕ КІНЧАЛОСЯ Чомусь воно так сталося, Що стрів тебе на старості, Як листя осипалося, Як літо вже кінчалося, Як літо вже кінчалося... Дорогою-долиною Ти йшла в руках з калиною І ніжно посміхалася, А літо вже кінчалося, А літо вже кінчалося. У лісі під дубиною Гуляла ти з дитиною, І те дитя сміялося, А літо вже кінчалося, А літо вже кінчалося. Дивилось мовчки Сонечко І я дививсь на донечку, А серце розривалося, А літо вже кінчалося, А літо вже кінчалося. А літо вже кінчалося, Бо з щастям розлучалося. 30.10.1990 р. НАКАЗ Давала всім, хто скільки брав, І Бог за це у рай послав. І наказав: – Так і роби: Я всіх люблю, і ти люби. 12.5.2005 р. ХТО ХОЧЕ ГРОМУ. . Скільки ждав хвилини теї, Поки в серці зашумить, І не відав, що без феї Грім у серці не гримить. 15.7.1981 р. ГЕТЕРА Так! Я – гетера і горжусь Тим, що як бджілочка труджусь, Бо що, скажіть, в тіні дібров Є щось солодше, за любов? І хоч говорять всі, то – блуд, Але нас цінять за той… труд! Бо, якби труд наш не цінили, До нас би зроду не ходили І не носили б діаманти, Якби були ми не бажанні. 10.12.1997 р.