Засуджений до розстрілу - Ярослав Штендера
Остаточним поштовхом до повстання стала Грамота Гетьмана Скоропадського, яку він проголосив 14 листопада 1918 року. В ній, зокрема, говорилось:
"Перемир'я між Німеччиною і державами Згоди заключено. Найкривавіша війна скінчилась і перед народами всього світу стоїть складне завдання утворити основи нового життя.
Серед решти частин многостраждальної Росії на долю України випала, порівнюючи, більш щаслива доля. При дружній допомозі Центральних держав вона заховала свій спокій аж до нинішнього дня. Ставлячись з великим почуттям до всіх терпінь, які переживала рідна їй Великоросія, Україна всіма силами старалась допомогти своїм братам, оказуючи їм велику гостинність і піддержуючи їх всіма можливими засобами в боротьбі за відновлення в Росії твердого державного порядку.
Нині перед нами нове державне завдання. Держави Згоди здавна були приятелями колишньої єдиної Російської Держави. Тепер, після пережитих Росією великих заворушень, умови її майбутнього існування повинні, безумовно, змінитися. На інших принципах, принципах федеративних, повинна бути відновлена давня могутність і сила всеросійської держави. У цій федерації Україні належить зайняти одно з перших місць, бо від неї пішов порядок і законність, в краю і в її межах перший раз свобідно віджили всі принижені і пригноблені більшовицьким деспотизмом громадяни бувшої Росії. Від неї ж вийшла дружба й єднання з славним Всевеликим Доном, славними Кубанськими і Терекськими Козацтвами. На цих принципах, які, я вірю, поділяють і всі союзники Росії, Держави Згоди, а також яким не можуть не співчувати без винятку Інші народи не тільки Європи, але і всього світу, повинна бути збудована майбутня політика нашої України. їй першій належить виступити в справі утворення всеросійської федерації, якої конечною метою буде відновлення великої Росії.
В осягненні цієї мети лежить запорука добробуту як всієї Росії, так і забезпечення економічно-культурного розвитку цілого українського народу на міцних підставах національно-державної самобутности, Глибоко переконаний, що інші шляхи були б загибіллю для самої України, я кличу всіх, кому дорога її майбутність, тісно зв'язана з будучиною і щастям всієї Росії, з'єднатися біля мене і стати грудьми на захист України і Росії. Я вірю, що в цій святій справі ви, громадяни і козаки України, а також і решта людности, дасте сердечну і могутню підтримку.
Новосформованому нами кабінетові я доручаю найближче виконання цього великого історичного завдання.
Павло Скоропадський"[1 *]
Поминаючи різні політичні й практичні міркування, які спонукали Гетьмана вдатися до такого кроку, сама згадка федерації з неіснуючою російською федеративною державою послужила поштовхом для його політичних противників, об'єднаних в Українському Національному Союзі, закликати до загального повстання, що мало на меті "дощенту знищити лад, заведений гетьманським урядом".[2] Фактично Грамота стала "козлом відпущення" не лише для організаторів повстання, але також для деяких учасників і дослідників того періоду.[3][4 * **] Як було сказано в попередньому розділі, один із архітекторів протигетьманського виступу Микита Шаповал сам писав, що підготовка до повстання почалася ще у вересні.[5 *]
Одначе не можна забувати про інші міжнародні події, які мали вплив на розвиток ситуації на Україні, Найважливіша з
