Студії з української етнографії та антропології - Федір Кіндратович Вовк

У XVJI1 ст. жени* сам давав палиці свитам як емблему уповноваження ті місії. що віл ті давай їм Кали повсіші. Описані? снадебнылъ украинекил ь обрядогь. 1777. передрук в Ла/їьковс/ud Сбориикъ. 1889. !! 1. ст 165. Про так** самий лвичай в Італії, Угорщині та Бретаиі див A de Gubentatis, Storta comparais degti us» гштгіаіі m Malia. Mil 1878. Ы. 67

Цей звичай до наших днів практикувався в деякял. місцевостях Галичини та України Ui палиці, мабуть, до того нір А і тотгмиими іиоками. бю жадного сумніву грали ролю акредитивної грамоти, яка стверджувала, що дані посли справді вислані від певно» особи

" В лгяки* місцевостях цей хліб кпнчг мусить бути позичений у сусід» Ф. Нилолайчі/кь, Кіеаская Старина, 1883. II. 388 В Болгарії свати також мають палиш та хліб (краваи). Bogisit. Zbomfk sad pravn ob«î. 254—258 м У бойків у Галичині батіг дружби прикрашають стрічками та маленькими дзвіночками, ідо звуться там — колоколыіі Olga Rosikicwici, Obr^Jy і pieni ve&dnr ludu ruskwfto we wsi Lolime, Krak6w. 1886, 18. У захід»Й Україні (Нпвтород-Волинський повіт) маршалок також маг на ознаку свою титулу палицю в формі вил, прибрану також стрічками та дзвіночками А Верещинська, Весілля в Ост роп ол і Новгород Волинського повіту.

“ В багатьох місцевостях України та в Румунії е звичай обводити ріжними кольорами, найбільше червоним, вікна в тих хатах, де f дівчата на виданні, або також малюють,— завше червоним.— частину задньої стіни. Ф Ни-колайчукь. ор. сі!.. Кіевская Стар., 1883, II, 368

(обратно) 29

м О. Roszkiewicz. op. cil., ст 12 Цей звичай, шо є складовою частиною шлюбних церемоній у стародавнії індусів (Hindous» (Weber. Indische Studien) і иаподоблюе. мабуть, ріжні хитрощі. яких вживали під час реалізації примітивної купі мі-продажу молодої, знаходять те у болгар, сербів та у чехів (Сумцовъ . О свадеби обр., 27— 28). а також у румунів (Reinsberg. Hochzeitsbrauch. 53) Звичай цей ісиус також у Франції (Laumier, Cérêtn nupt. 38—39). иноді (в департаменті Landes) з тою тільки ріжницею. шо там дівчат показу« сам батько молодої (Wall len. Moeurs, usages et coutumes. Bruxelles) Про аналогічний звичай у Франті див також Felix Pyat. Les Français peints par euxmèmes, 11. 329. В Італії також батько милодоі показу* дівчат молодому, шо запитує, чи нема«' тут дівчини на виданні (Salon Marino Abate. Usi nuzziale dei contadini della Romagna Pisa. 1878. 17). Про такі самі звичаї в Італії. Швеції та Німеччині див. A de Gubernatis, Storia comparata deglt usi nuzziali in Italia. 77—78 M C). Roszkiewicz. op. eit

м У гірських мешканців Галичини старостів вибирають з-поміж рідні, кумів чи ииших селян, що користуються повагою, на це вказуі їх назва — батьки. Наука, вид. М. Наумовича. 1889. VII (липень), ст. 412.

(обратно) 30

9358 K<“Uy"”t * К"**-1'*1*1 Кіілпмийґькоіо повіту Правда, журнал. Львів, 1890. т. III. вип IX.

(обратно) 31

Хр. Воккова Весілля у Бердичівському пов. Київської губ., 1873 (руколисі.

(обратно) 32

|| «Няука». «ид М Наумович, Відень, VIII. ст. 474 - 475.

(обратно) 33

O. Raszkiewicz. Obrapdy і рісші wesdne ludu riskiego we w*i Lolinie, Krakôw, 1186. 7—11.

(обратно) 34

— Там сам«, ст. 475.

■ У Болгарії, на се. Юрія,— 5 трійня — 23 квітня (Юр»А — сояце ■ сдааииській міфології), дівчата ходить у ліс та иа вол* збирати зілля, що Нош вони мастоюсль. На иіЯ настойці вовн ноті« печуть хліб у формі півкулі; nef хліб M.w сяяшеиме значений. Зверху хліб оздоблений фігурками з того самою тіста у амглнді коней, овець. рогів, хвостів І т. П-, і зветься він богояши — Любенъ КариегАѵаь. Памятиики иародмаго бита болгари, 193, 212—213.

>т До того Сумцов idM у своїх повні праинд ирміодять майже до тих сам m a висновків. внводячн слово лоро аай од слова корова. Сумцьвъ, Хлгбъ гь обрядахъ н пѣснягь, Харькогь, І№5, 123—124.

*" Чубинський. op. cit., Хр. Вовком, op. cit.; A. Wertzzczynska, op. cit. Сумцов, очевидно, помилився, говорячи в своїй книжці про весільні обрядн. що коровай роблять дівчата (1881. ст. 135). У своїх дальших працях (ХлЪбъ і Т. д., ст. 61) він виправив цю помилку. В деяких місцевостях, однак, дівчат допускають, але не до приготуванни самого короввю, а тільки до приготування аксесуарів до нього,— хліба ріжних форм, що його печуть одночасно

(обратно) 35

A. Weresiczyfisk*. op. dt.

(обратно) 36

чужіло браитпп. потрібний каліш складають ? добровільний внесків yett «братії» Жінки, спільно куплене, нант, теля смертм чоловіка асе е власністю його роду та його бра итва {Matu Кдео-имскїй. Законь а обмчай на Кавказу Москва, І8ЖХ1, ст її). «Для молодого курда,— каже нииінй роайеький етнограф,— шлюб ut дуже трудна р*ч» бо ги ж ко самому зібрати все те, ши склала« викулне за молоду, але Ѣ такому разі майже завше бував так, то кожний члоа комуни полегшу« Це даній родині спільною допомогою, то має назву «раджі» Kovulevsky, L« Kourdt* et lea lesides, Brutellea, ІЙ90, Eilt du Huit, de la Soc R. Beige fie Géographie, 17)

Звичай робити колективні збори між товаришами молодого існує Також у литовшя иЖниая Старина», І, ст 123). У Великоросі» молодий також рекруту* сію* товариство між нарубками свого села |Пономарм-ь, Шрндо-яме обычаи. СЪперныЙ Вм іннк, 1Ä90, hont, cf. Ä0) У болгар (снує тільки прощальний яечф, шо Його влаштоау% молодий для своїх товаришів; жінок та дівчат в а цей бенкет ис допускають іВо^іьіС, Hburnlk *ada*njih provnih nbitaju u Jui *iov., 257)

ß Італії: «Se il ІеоЛаїагю menava moglle, imponeva a